(140) Молитва праведника під час напасти

1
Давида.
2
Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило;
здіймання рук моїх - немов вечірня жертва
3
Постав, о Господи, моїм устам сторожу;
до дверей губ моїх - варту!
4
Не дай схилитися серцеві моєму до чогось злого, ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня, - їхніх ласощів не хочу їсти.
5
Хай праведник по-доброму б'є мене й виправляє;
а олія грішного хай не намастить моєї голови;
я все таки молитимусь, не зважаючи на їхні злі вчинки.
6
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі, то почують, що слова мої любі.
7
Немов би хтось розбив і розрив землю, розкидано їхні кості біля пельки Шеолу.
8
До тебе бо, о Господи, мій Боже, мої очі;
до тебе прибігаю, не губи душі моєї!
9
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене, й від сильця тих, що творять беззаконня.
10
Хай грішники впадуть у власні сіті всі разом, а я пройду безпечно.