(17) Цар Давид дякує Господеві за рятунок

1
хору.
Слуги Господнього Давида, що мовив Господеві слова цієї пісні, коли Господь урятував його з руки всіх ворогів його та з руки Саула.
2
Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!
3
Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю;
ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
4
До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.
5
Хвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.
6
Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.
7
У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого.
І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.
8
Здригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.
9
І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.
10
Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.
11
Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.
12
Він темряву зробив собі покровом.
шатро його - то темні води, густі хмари.
13
Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.
14
І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.
15
Він пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх.
16
І показалося дно моря.
Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.
17
Він простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.
18
І визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.
19
Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.
20
Він мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.
21
Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;
22
бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;
23
бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.
24
Я був з ним бездоганний і від гріха берігся.
25
Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.
26
З милосердним ти - милосердний, з досконалим - досконалий,
27
з чистим - чистий, з хитрим - обачний.
28
Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.
29
Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу;
освітлюєш, мій Боже, мою темінь.
30
З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.
31
Бог - бездоганна його дорога, слово Господнє - вогнем випробуване.
Він - щит для всіх тих, що до нього прибігають.
32
Хто Бог, окрім Господа?
Або хто скеля, крім нашого Бога?
33
Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,
34
що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,
35
навчає руки мої до бою, мої рамена - напинати лук мосяжний.
36
Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.
37
Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.
38
Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.
39
Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.
40
Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.
41
Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.
42
Вони зняли крик, - та нікому їх рятувати, до Господа, - та він їх не слухав.
43
Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.
44
Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів.
Народ, якого я не відав, мені служить;
45
ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.
46
Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.
47
Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля.
І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;
48
Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;
49
що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене;
що врятував мене від розбишаки.
50
Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.
51
Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.