(31) Бог прощає тому, хто визнає свої гріхи

1
Маскіл.
2
Блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства.
3
Як я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання.
4
Бо вдень і вночі твоя рука тяжіла надо мною, висохла моя сила, немов під літню спеку.
5
Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї.
Я мовив: “Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого.
6
Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки.
І під час повені вод великих -вони до нього не досягнуть.
7
Ти - захист мій, ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння.
8
Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити;
дам тобі пораду;
на тобі - моє око!
9
Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть.”
10
Великих мук зазнають нечестиві;
хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.
11
Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем.