(38) Хворий молиться за одужання

1
хору, Ідутунові.
Псалом.
Давида.
2
Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити;
уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
3
Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз'ятрився.
4
У мене в нутрі запалало моє серце ВІД думок моїх огонь зайнявся.
І слово навернулось на язик мій:
5
Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
6
Ось кілька п'ядей завдовжки зробив ти мої дні і вік мій - немов би.
ніщо перед тобою;
вона лиш подув, - кожна людина,
7
лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться;
громадить, та не знає, хто те збере;
8
Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю?
Моя надія в тобі!
9
Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
10
Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
11
Відверни геть від мене удар твій, - від замаху руки твоєї я пропадаю.
12
Карою за провину ти направляєш людину;
нищиш, неначе міль, те, що йому миле.
Кожна людина - тільки подув.
13
Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози.
Бо я - приходень у тебе, як усі мої батьки - перехожий.
14
Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.