(39) Подяка за благодать 2-11; він просить про нову благодать 12-18

1
хору.
Псалом.
Давида.
2
Надіявся, на Господа надіявся я твердо, і він нахиливсь до мене й вислухав моє благання.
3
І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота, і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки.
4
І вклав мені в уста новую пісню, хвалу нашому Богові.
Багато хто побачить і буде шанувати, і вповати на Господа.
5
Блажен муж, який на Господа поклав своє довір'я, хто не пристає до зухвальців, ані до тих, що збочують у брехню.
6
Силу чудес учинив ти, Господи, мій Боже, провидінням твоїм над нами.
Ніхто тобі не рівний.
Я був би радий їх звістити й розповісти, та забагато їх, щоб їх перелічити.
7
Жертви й офіри ти не хочеш, вуха відкрив у мене.
Ти всепалення й жертви за гріх не домагався.
8
Тоді сказав я: “Ось я приходжу;
у сувої книги написано про мене:
9
Чинити твою волю, Боже мій, я радий, і твій закон у мене в серці.”
10
Я оповів про справедливість на великім зборі, не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
11
Не заховав я в моїм серці твою справедливість;
я розповів про твою вірність і твоє спасіння.
Не затаїв твоєї ласки й вірности твоєї перед великим збором.
12
Не зачиняй, о Господи, від мене твого серця;
милість твоя і твоя вірність хай мене завжди зберігають.
13
Бо злидні мене без кінця обсіли, провини мої мене наздогнали, так що й дивитись вже не можу.
Їх більш, ніж волосу на толові у мене, і серце моє зомліло.
14
Зволь, Господи, мене урятувати;
о Господи, поспіши мені на допомогу!
15
Хай осоромляться й почервоніють усі ті, що на мою душу зазіхають, щоб її погубити.
Нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям!
16
Нехай збентежені вкриються стидом ті, що до мене кажуть: “Ага!
Ага!”
17
Хай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і нехай завжди кажуть ті, кому люба твоя допомога: “Хай возвеличиться Господь!”
18
Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене.
Ти - моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися!