(40) Милосердні зазнають милосердя 2-4; не покладатися на людину 5-10; - а на Господа 11-14

1
хору.
Псалом.
Давида.
2
Блажен, хто дбає про нужденного та вбогого;
в лиху годину Господь його врятує.
3
Господь хоронитиме його й живитиме його, і зробить його на землі щасливим, і не видасть його в руки ворогам зажерливим.
4
Господь підтримає його, недужого, на ложі: увесь біль його відніме в його недузі.
5
Я мовив: “Господи, змилуйся надо мною!
Вилікуй мою душу, бо згрішив перед тобою.”
6
Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: “Коли помре він, і загине його ім'я?”
7
І хто навідатись приходить, марне виговорює;
у серці своїм зло збирає і, вийшовши надвір, розголошує.
8
Усі мої ненависники перешіптуються вкупі проти мене, задумують зло на мене:
9
«Лиха біда вчепилася до нього!
І де раз ліг, то більш уже не встане
10
Ба навіть друг мій, що я на нього покладався, що жививсь моїм хлібом, і той наставив п'яту на мене.
11
Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підведи мене, і я відплачу їм.
12
Тоді збагну, що мене любиш, як ворог мій не буде ликувати надо мною.
13
У невинності моїй будеш підпорою моєю і поставиш мене перед твоїм обличчям повіки.
14
Благословен Господь, Бог Ізраїля від віку й до віку!
' Нехай так буде!
Нехай так буде!