(48) Заклик 2-5; всі повмирають 6-13; однак, по смерті доля грішників сумна, побожні ж з Богом житимуть 14-21

1
хору.
Синів Кораха.
Псалом.
2
Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:
3
і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.
4
Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі.
5
Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.
6
Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,
7
вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?
8
Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.
9
Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може
10
так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.
11
Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.
12
Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.
13
Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.
14
Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.
15
Ведуть їх, як отару, до Шеолу;
смерть пасе їх, і справедливі панують над ними.
Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде.
16
Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.
17
Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.
18
Бо, як помре, нічого не візьме з собою;
багатство його з ним не зійде.
19
Хоч він і благословляв себе за життя свого.
- хвалитимуть тебе, що дбав за себе,-
20
та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.
21
Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.