(49) Вступ 1-6: прослава та подяка Богові 7-15: зберігати закон треба ділами, а не словами 16-23

1
Асафа.
2
З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві;
3
прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря.
4
Він кличе згори небо й землю на суд народу свого:
5
«Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили
6
І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя.
7
«Слухай, народе мій, я буду говорити;
Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог.
8
Я не за жертви твої буду тобі докоряти.
бо всепалення твої передо мною завжди.
9
Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари,
10
моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах.
11
Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме.
12
Як зголоднію, не скажу тобі того;
бо мій усесвіт і те, що його сповнює.
13
Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити?
14
Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти.
15
І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш
16
До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, -
17
ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе?
18
Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився.
19
Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ.
20
Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу.
21
Таке ти коїш, а я б мав мовчати?
Гадаєш, що я такий, як ти?
Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі.
22
Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати.
23
Хто жертвує хвалу, той мене прославляє;
і хто по правді ходить, тому явлю я спасіння Боже