(57) Псалмопівець ганить несправедливих суддів 2-6; молиться, щоб Бог їх відплатив 7-12

1
хору.
На мелодію «Не руйнуйДавида.
Міхтам.
2
Чи ви по правді творите суд вельможі?
Чи справедливо судите, о сини людські?
3
Таж ви у серці творите несправедливість ви на землі напоготовлюете насильства рук ваших.
4
Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.
5
Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,
6
щоб голосу не чути заклиначів, чарівника - знавця чарів.
7
Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці;
ікли левенят, Господи, вирви.
8
Хай щезнуть, мов вода розлита;
як пускають стріли, хай тупими стануть.
9
Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає;
як викидень жінки, що не бачив сонця.
10
Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх - зелених чи сухих - розмете буря.
11
Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої ноги в крові беззаконних
12
І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить