(60) Цар Давид, на вигнанні, молиться 2-5: вислуханий, благає про довголіття 6-9

1
хору.
На струпах.
Давида.
2
Почуй, Боже, моє благання, вислухай молитву мою!
3
З кінців землі взиваю я до тебе, коли умліває моє серце.
Ти піднесеш мене на скелю, занадто круту для мене,
4
бо ти - моє прибіжище, і міцна вежа проти ворога.
5
Якби то я міг жити вічно в твоїм наметі, під крил твоїх покровом знайти захист!
6
Бо ти, о Боже, вислухав мої обіти;
дав мені спадщину тих, що шанують твоє ім'я.
7
Додай днів до днів цареві, літа його - неначе віки вічні.
8
Хай сидить вічно перед Богом, ласку пошли йому й правду, щоб його зберігали.
9
Тоді співатиму ім'я твоє повіки, виконуватиму день-у-день мої обіти.