(78) Плач над руїною Єрусалиму 587 р.

1
Асафа.
2
віддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних - земному звірю.
3
Пролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.
4
Ми стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх.
що навколо нас.
5
Докіль, о Господи?
Чи будеш гніватись повіки?
Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?
6
Вилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.
7
Вони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.
8
Не згадуй проти нас провин предків;
хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.
9
Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради;
визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.
10
Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!
11
Нехай до тебе дійде стогін бранця!
Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!
12
І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.
13
Ми ж твій народ й отара твоєї пастви будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.