П'ята сурма 1-12; шоста сурма 13-21

1
І п'ятий ангел посурмив, і я побачив зірку, що з неба впала на землю;
і дано їй ключ від колодязя безодні;
2
і вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, мов дим із печі великої;
і затьмилося сонце і повітря від диму із колодязя.
3
А з диму вийшла сарана на землю і дано їй владу, як мають владу скорпіони на землі.
4
І сказано їй, щоб не шкодила траві земній, ні всякій зелені, ні всякому дереву, але тільки людям, що не мають печаті Бога на чолах своїх.
5
І дано їй, щоб не убивала їх, але щоб катувалися п'ять місяців;
катування ж їх - як катування від скорпіона, коли вжалить чоловіка.
6
У ті дні шукатимуть люди смерть, та не знайдуть її;
бажатимуть умерти, та втече смерть від них.
7
А виглядом сарани подібні до коней, приготованих на війну;
на головах її - мов вінці, подібні до золота, лиця її, мов лиця людей;
8
мала волосся, мов волосся жінок, і зуби її, мов у левів були;
9
мала броні, мов броні з заліза, а звук від крил її, мов звук від колісниць із кіньми численними, що біжать на битву.
10
Мала хвости, ніби в скорпіонів, і жала;
а в хвостах її - сила її: шкодити людям п'ять місяців.
11
І мала над собою царя, ангела безодні: ім'я його по-єврейськи «Аввадон», а по-грецьки «Аполліон».
12
Горе одно минуло.
От, ідуть іще два горя після нього.
13
І шостий ангел посурмив, і я почув голос один від чотирьох рогів жертовника золотого, що перед Богом,
14
говорив до шостого ангела, який мав сурму: «Пусти чотирьох ангелів, що зв'язані при річці великій Ефраті
15
І випущено чотирьох ангелів, приготованих на годину і день і місяць і рік, щоб могли умертвити третину людей.
16
Число вояцтва кінноти - дві міріяди міріяд;
і я чув число їх.
17
І я бачив коней у видінні і на них вершників, що мали броні вогнені і гіяцинтові і сірчані;
голови коней - мов голови левів, а з рота виходив огонь і дим і сірка.
18
Трьома карами цими вбита була третина люду: огнем і димом і сіркою, що виходили з їх ротів.
19
Бо сила коней у роті їх заключена і в хвостах їх;
а хвости їхні подібні до гадюк - маючи голови - і ними шкодять.
20
А решта люду, котрі не побиті карами цими, не покаялися в ділах рук своїх, щоб не поклонялися демонам та ідолам золотим і срібним і мідним, і камінним і дерев'яним, які ані бачити не в силі, ані чути, ані ходити.
21
І не покаялися в убивствах своїх, ні в чарівництвах своїх, ні в розпустах своїх, ні в крадіжах своїх.