Помилка юдеїв 1-13; вони не прийняли Євангелії 14-21

1
Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.
2
Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.
3
Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.
4
Бо мета закону - Христос, на оправдання кожного, хто вірує.
5
Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити
6
А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» - тобто: Христа звести додолу;
7
або: «Хто зійде в безодню?» - тобто: щоб вивести Христа з мертвих.
8
Що, отже, вона каже?
«Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.
9
Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,
10
бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.
11
Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться
12
Немає бо різниці між юдеєм і між греком;
бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;
13
бо «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться
14
Як же призиватимуть того, в кого не увірували?
Як увірують у того, що його не чули?
А як почують без проповідника?
15
І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?
Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро
16
Та не всі послухали Євангелії.
Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми чули
17
Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.
18
Та я питаю: Хіба вони не чули?
Таж - «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу
19
І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль?
Але ж перший Мойсей мовить: «Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним
20
А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали.
Я об'явився тим, що про мене не питали
21
До Ізраїля ж каже: «Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу