Послух законній владі 1-7; любов понад усе 8-10; час пробудитися духово 11-14

1
Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога;
і ті, існуючі влади, установлені Богом.
2
Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають.
3
Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять.
Хочеш не боятися влади?
Чини добро, і будеш мати похвалу від неї;
4
вона бо - слуга Божий, тобі на добро.
А як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить;
вона - Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло.
5
Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління.
6
Через це бо платите й податки, бо то службовці Божі, що лише того й пильнують.
7
Тож дайте кожному належне: кому податок - податок, кому мито - мито, кому острах - острах, кому честь - честь.
8
Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон.
9
Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого
10
Любов ближньому зла не чинить.
Любов, отже, - виконання закону.
11
Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували.
12
Ніч проминула, день наблизився.
Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла.
13
Як день, - поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах;
14
але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.