Оцінка людей 1-6; обережність 7-9; поміркованість 10-19; довір'я до Господа 20-34

1
Мудрість смиренного підносить його голову і садовить його серед вельмож.
2
Не вихваляй мужа за його вроду і не гидуй людиною за її вигляд.
3
Бджілка між крилатими - маленька, а виріб її - найсолодший.
4
Не хвались одежею, що її носиш;
не несись угору за дня слави;
предивні бо діла Господні, і сховані від людей оті діла його.
5
Багато вже владарів сиділо на долівці, занедбаний же - носив корону.
6
Чимало вельмож було вельми принижено: прославлених передано в руки іншим.
7
Не гани, наперед не розслідивши: спершу зміркуй, а тоді вже дорікай.
8
Не відказуй раніше, ніж вислухаєш, і посеред розмови не встрявай.
9
Не сперечайся у справі, що тобі непотрібна: не сідай до грішників, коли вони сваряться.
10
Сину, багатьма справами не клопочися: намноживши їх, не оминеш закиду;
гонитимеш за ними -не наздоженеш їх, а й утікатимеш - їх не уникнеш.
11
Один працює, трудиться, та квапиться, і тим більшу терпить нестачу;
12
інший же кволий, потребує допомоги, слабосилий, багатий на злидні, - але очі Господа на нього любовно дивляться, і його він підводить з його бідування
13
і голову його підносить угору, тож і будуть його подивляти численні.
14
Добро і зло, життя і смерть, убозтво й багатство - від Господа.
15
Мудрість, наука, законознавство походять від Господа, а й любов і рівні путі - від нього.
16
Дурнота й темнота створені для грішників, і хто зарозумілий у злі, з тим зло й залишиться.
17
Дарунок же Господній залишається в побожних, і його благовоління їх повік ущасливить.
18
Хтось багатіє завдяки старанням та ощадності, але ж нагороду ось яку він має:
19
коли він каже: «Я знайшов спокій і тепер от буду споживати свої блага», - то він і не знає, скільки промине так часу, аж мусітиме їх для інших лишити й померти.
20
Стій при завіті твердо, перебувай у ньому і виконуй його аж до постаріння.
21
Дивом не дивуйся на діла грішного, лиш, поклавшись на Господа, тримайся праці твоєї;
з погляду бо Господа - річ легка: вмить, негайно збагатити злиденного.
22
Благословення Господнє - нагорода благочестивому, і його благословення вже незабаром заквітчається.
23
Не говори: «Чого мені ще бракує, і яких мені благ ще відтепер чекати
24
Не говори так: «Я маю вже достатньо, тож яка тепер біда мене може спіткати
25
За благосної днини забувається лихо, за лихого ж дня не пам'ятають добра, -
26
бо для Господа ж легко за дня кончини відплатити людині за її учинками.
27
Одна година у злиднях, і розкоші забуто;
при кінці ж людини - діла її об'являються.
28
Аж до кончини не зви нікого щасливим: щойно при смерті мужа пізнають.
29
Не вводь абиякого до хати своєї - численні бо бувають хитрощі підступного.
30
Перепел-ловець у клітці - серце гордого: мов підглядач, пантрує він на твоє падіння.
31
Доброчинство лиходійством підмінює наклепник і в щонайкращому ваду знаходить.
32
Одна лиш іскорка велику ватру підпалює;
грішник робить засідку, щоб кров пролити.
33
Лиходія бережись, який зло намислює, щоб, бува, не вчинив назавжди тобі сорому.
34
Чужого введеш у хату, а він заколот сподіє та й відчужить тебе від рідних твоїх.