Проти захланности 1-7; багатство добре лише тоді, коли душа чиста 8-11; їда й пиття 12-24; бенкет 25-31

1
З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.
2
Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.
3
Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.
4
Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він - злиденний.
5
Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб'ється.
6
Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.
7
Воно - колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка - для кожного безумного.
8
Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.
9
Хто він?
Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.
10
Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим?
Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, - зло вчинити, а не вчинив?
11
Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.
12
Коли сідаєш до столу препишного - не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини
13
Пам'ятай: несите око - це річ погана.
Яке бо створіння гірше за око?
Ось тим воно й плаче з кожного приводу.
14
Куди такий гляне - руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.
15
Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.
16
Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, - не будь огидний.
17
А й заради доброго виховання перший припиняй: не об'їдайся, бо таке вразити може.
18
І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.
19
Вихованій людині вистачає мало, - тож і на ложі своїм не сопітиме:
20
бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою;
тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів - має людина, яка не знає наситу.
21
Тож коли занадто ти переївся -устань, геть виблюй - то й зробиться легше.
22
Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш.
У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.
23
Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво - певне.
24
А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво - точне.
25
Не будь при вині хоробрий - вино багатьох погубило.
26
Горно - проба на твердоту криці, вино - на серця у змаганні бундючних.
27
Вино для людей - життєвий напій, коли то його помірковано п'ють.
Що за життя, коли вина бракує?
Його ж бо створено на радощі людям.
28
Радощі серця, втіха душі - вино, пите вчасно й уміру потреби.
29
Гіркота для душі - вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.
30
Пияцтво безумному - погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.
31
Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.