Закон Господній 1-6; протилежності в явищах 7-19; господар у хаті 20-33

1
Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново.
2
Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить - той мов судно у бурі.
3
Розумний плекає віру в закон: для нього закон - вірогідний вирок.
4
Приготуйся словом, і тебе будуть слухати;
зосередься знанням - і тоді відповідай.
5
Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається - його міркування.
6
Глузливий друг - неначе той огир, який іржить під кожним вершником.
7
Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році - все від одного сонця?
8
Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята.
9
Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями.
10
А й люди всі - з глини походять, з тої ж землі створено й Адама.
11
У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив.
12
З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними - освятив і до себе наблизив, а деяких - прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця.
13
Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю.
14
Супроти зла - добро, супроти смерти - життя, тож так і супроти благочесного - грішник.
15
Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі - до пари, одне проти одного.
16
А я, останній - я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають.
17
За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив.
18
Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.
19
Тож слухайте мене, вельможі народу, - проводарі громади, насторожіть вуха!
20
Синові й жінці, братові й другові, доки живеш - не давай над собою орудувати;
а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад.
21
Доки ще живеш і доки духу в тобі - будь-кому себе не видавай на поталу.
22
Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав.
23
У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись.
24
Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, - роздавай свою спадщину.
25
Для осла - паша, палиця і вантаж, для раба - хліб, карність і праця.
26
Застав раба до праці, і матимеш спокій;
а звільниш йому руки - він шукатиме волі.
27
Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому - колоди й побої.
28
Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого.
29
Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається - наклади кайдани.
30
Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду.
31
Коли маєш слугу, хай буде - мов ти сам;
він бо - кровне твоє надбання.
32
Коли маєш слугу - вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш.
33
Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то - на якій дорозі тоді його шукатимеш?