Сни й чари 1-7; досвідчений мандрівник 8-12; шанування Бога 13-17; про жертви 18-21

1
Надії нерозумного - пусті та марні, і безглуздого окрилюють самі сновиддя.
2
Хто вірить сновиддям - скидається на того, що за тінь хапається і за вітром женеться.
3
Це сновиддя - згідне з отим, що подоба обличчя в дзеркалі.
4
Що від нечистого може вийти чисте, а від брехливого - що правдиве?
5
Ворожба, чарування, сновиддя -речі порожні, це бо маріння вагітної жінки.
6
Коли їх у відвідинах Всевишній не зіслав, - не прихиляйся до них своїм серцем.
7
Бо сновиддя багатьох збили з пантелику, й ті, що на них надіялись, - розчарувалися.
8
Виконання закону має бути без фальшу: досконала мудрість - лише з уст щирих.
9
Многомандрівна людина - многотна знаннями, і хто дознав досвіду, розумно й розмовляє.
10
Хто не зазнав спокуси, той мало знає, - хто ж бував у подорожах, той набув досвід.
11
Багато дечого бачив я під час моїх мандрів, і знаю я більше, ніж можу оповісти.
12
Нераз потрапляв я у смертельну небезпеку, тож рятувався - завдяки досвідові.
13
Житиме дух отих, що Господа страхаються: надія бо їхня в тому, хто врятувати їх може.
14
Хто Господа страхається, перед іншим страху не має: нічого не боїться, бо він - його надія.
15
Того душа щаслива, хто Господа страхається, - бо на кого б він зіперся, і хто б його підтримав?
16
Господні очі на тих, які його люблять: могутній він їм захист і потужна підтримка;
від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона;
осторога від спотикання й допомога від падіння:
17
він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров'я, життя й благословення.
18
Приноси з неправно набутого - все одно, що й глузування: дари беззаконних не можуть бути вгодні.
19
Не довподоби Всевишньому нечестивих приноси, і гріхи він прощає - не за численні жертви.
20
Мов би сина жертвує на очах у батька, хто приносить жертву з добра нужденних:
21
таж за нестатків хліб це для вбогих - життя, і хто й того їх позбавляє, той - просто кровожерний.
22
Вбиває ближнього, хто відбирає його прожиток;
позбавляти наймита заробітку - це кров проливати.
23
Один будує, другий руйнує: яка їм з того користь - невже тільки труд?
24
Один молиться, другий проклинає - чий же голос Владика вислухає?
25
Хто вмивається, доткнувшись мертвого, а потім до нього знов дотикається, - яку бо зискає користь він із свого миття?
26
Отак і людина, що за гріхи свої постить, а потім вирушає те саме чинити: хто бо вислухає молитву такого, і яка йому користь із того, що понижався?