Пристрасть - погубна 1-4; випробування друзів 5-13; справжній приятель 14-17; відвага й мудрість 18-22; вона - солодке ярмо 23-31; про потребу навчатися мудрости 32-37

1
Лихе ім'я і ганьбу успадкує наруга, - так само і грішник двоязичний.
2
Пристрастями себе не роз'ятрюй, бо, мов бугай, вони тебе розірвуть, -
3
їстимеш своє листя й власні плоди погубиш та й станеш, мов те дерево висохле.
4
Руйнує душа погана того, хто її посідає, для ворогів його посміховиськом робить.
5
Уста солодкі помножують прихильників, і язик добромовний побільшує ввічливість.
6
Твої миротворці хай будуть численні, порадник же твій - один на тисячу.
7
Бажавши мати приятеля, спершу його випробуй - не квапся звірятись на нього;
8
бо буває і друг своєкорисний: він не лишиться при тобі в день горя твого.
9
Буває і приятель, що стає противником і відкриває твою сварливість тобі на сором.
10
Буває ще й друг, що з тобою трапезує, та не лишиться з тобою в день горя твого:
11
добре тобі - він, ніби другий ти, ще й на челядь твою покрикує,
12
а підупадеш, то й обернеться він проти тебе й твого уникатиме обличчя.
13
Від ворогів своїх відступись, а й друзів твоїх бережись!
14
Вірний приятель - міцна захорона: хто знайшов його, той знайшов скарб.
15
Вірному другові немає ціни, і немає ваги, щоб вартість його зважити.
16
Приятель вірний - то лік життя, і його знайдуть ті, що Господа страхаються.
17
Хто Господа страхається - зміцнює свою дружбу: який він сам, таким і друг його буде.
18
Сину, повчання приймай уже замолоду, то й знаходитимеш мудрість аж до сивини.
19
Мов той орач або сіяч, приступай до неї і плодів її добрих очікуй: у праці над нею хай трохи потрудишся, а вже незабаром її плоди споживатимеш.
20
Вона важка для неосвічених, не пристане до неї і легкодухий;
21
каменем бо важучим над ним вона тяжітиме, тож, не гаявши часу, відкине її він.
22
Бо мудрість така, як і її назва;
небагатьом вона очевидна.
23
Слухай но, сину, сприйми мою думку, не відкинь моєї поради:
24
встроми свої ноги у пута її, а твій карк - у її нашийник;
25
підстав плечі, щоб нести її, - не гнівайсь на її кайдани;
26
всією душею приступи до неї, чимдуж дороги її пильнуй:
27
вистежуй її, вишукуй її, і спізнати себе вона дасть;
а заволодівши нею, не випускай її,
28
бо наостанок ти знайдеш у ній спочинок, і раюванням вона тобі стане,
29
і пута її будуть тобі захистом могутнім, а нашийник її - шати препишні.
30
Золоті бо на ній прикраси, її узи плетені з гіяцинту.
31
Як пишне убрання, її надягнеш і вінець раювання вкладеш на себе.
32
При бажанні, сину, станеш освіченим, а бувши слухняним, будеш і розумним.
33
Злюбивши слухати, тим і навчишся, - вухо нахилявши, станеш мудрим.
34
Будь серед збору старших, а хто мудрий - того тримайся.
35
Слухай охоче кожну побожну розмову, і приповідок розумних не цурайся.
36
Узрієш розумного - вже зрання спіши до нього, а нога твоя хай його пороги оббиває.
37
Вдумуйся у повеління Господні, над завітами його повсякчасно роздумуй;
він скріпить твоє серце, і бажана мудрість надасться тобі.