- 1
- Пісня пісень Соломона.
Молода:
- 2
- Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша.
- 3
- Запах пахощів твоїх найзапашніший, Розлите миро - твоє ім'я;
Тому дівчата тебе люблять.
- 4
- Тягни мене вслід за тобою: біжімо!
Цар увів мене в свої хороми. Ми будемо радіти й веселитися тобою, ми будемо твою любов понад вино хвалити. Яка ж то насолода тебе любити!
- 5
- Я чорна, але гарна, дочки єрусалимські, немов кедарські шатра, немов шалманськії намети.
- 6
- Ви не дивітеся на мене, що я засмагла, що мене осмалило сонце.
Сини моєї матері розсердились на мене, поставили мене стерегти виноградники. Та я не стерегла виноградника мого власного.
- 7
- Скажи мені, о ти, що його моє серце любить, де ти пасеш (твою отару), де ти розташовуєш її опівдні, щоб я безцільно не блукала коло отар твоїх друзів.
Хор:
- 8
- Якщо не знаєш, о найкраща між жінками, то йди слідом за чередою й паси твої козлята коло шатер пастуших.
- 9
- Немов лошиця в колісницях фараона, ти в мене, моя люба!
- 10
- Прегарні твої щоки у сережках, шия твоя - в намисті.
- 11
- Ми тобі зробим золоті сережки зо срібними крапками.
Молода:
- 12
- Тоді як цар був за своїм столом, нард мій розлив свій запах.
- 13
- Торбинка мірри - любий мій для мене, на моїх грудях спочиває.
- 14
- Гроно кипрове - любий мій для мене, у виноградниках Ен-Геді.
Молодий:
- 15
- Яка ж бо ти прекрасна, моя люба!
Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки.
Молода:
- 16
- Який же ти прекрасний, о мій любий!
Який ти милий! Постеля наша - сама зелень.
Молодий:
- 17
- Трями наших домів - із кедру, а наші бантини, - з кипарису.
|