Повчання Товита синові

1
Того ж дня згадав Товит про гроші, що склав їх у Гаваела в Рагах, у Мідії,
2
і сказав сам до себе: «Дійшов я вже до того, що просив собі смерти.
Прикличу отже мого сина Товію, і скажу йому, раніше ніж умерти, про ті гроші
3
Та й прикликав він сина свого Товію, і коли той прибув, сказав до нього: «Як умру, то поховай мене належно.
Шануй рідну матір, не покидай її ніколи, поки життя твого.
Роби те, що їй любе, й не засмучуй її серця ніяким твоїм учинком.
4
Згадай, моя дитино, про всі ті небезпеки, яких вона зазнала з-за тебе, коли ти був у її лоні.
А як умре, то поховай її в одному гробі біля мене.
5
У всі свої дні, дитино, згадуй про Господа, щоб не захотілось тобі згрішити й переступати заповіді його.
Твори праведність усі дні життя свого і не ходи несправедливими дорогами.
6
Бо ті, що чинять правду, в ділах своїх будуть щасливі, як усі ті, що чинять справедливість.
7
Роби милостиню з того, що маєш.
А коли милостиню робиш, око твоє нехай не буде скупим.
Не відвертай свого лиця від усякого бідного, і обличчя Боже не відвернеться від тебе.
8
Милостиню роби згідно з тим, що маєш;
коли у тебе є достатків повно, роби з них, а коли мало маєш, то не бійся й з того дати.
9
Бо так готуєш собі добрий скарб на день потреби,
10
тому що милосердя рятує від смерти й не дає ввійти у темряву.
11
Милостиня ж - приємний дар для всіх, що її чинять, перед Всевишнім.
12
Бережись, моя дитино, всякої розпусти й насамперед візьми собі жінку з роду твоїх предків.
Не бери жінки-чужинки, що не з родини твого батька, бож ми сини пророків.
Ной, Авраам, Ісаак, Яків, батьки наші від віку, -затям це собі, дитино, добре, - усі вони взяли собі жінок з-поміж своїх рідних, і були вони благословенні в своїх дітях, і потомство їхнє успадкує землю.
13
Та й нині, моя дитино, люби твоїх братів і не погорджуй у своїм серці ні синами від твоїх братів, ні дочками твого народу, щоб з них не взяти собі жінку, тому що в гордощах - руїна й неладу багато, у ледарстві - недостача й велика біда, бо ледарство є матір'ю голоднечі.
14
Заплати нікого з тих, що працюватимуть на тебе, в себе не затримуй;
віддавай її негайно.
Коли ти Богові будеш служити, то будеш мати нагороду.
Вважай на себе, моя дитино, в усіх ділах твоїх.
Будь завжди чемний у поведінці.
15
Не роби іншим того, що тобі не любе.
Вина не пий аж-до пияцтва;
пияцтво нехай тебе не супроводжує ніколи.
16
Зо свого хліба дай голодному, а з одежі - нагим.
З усього того, що прибуває тобі, давай милостиню, нехай твоє око не буде зависне, коли будеш її робити.
17
Вилий своє вино та хліб на гробі справедливих, а грішникам не давай нічого.
18
У кожного розумного шукай поради, і всякою корисною порадою не знехтуй.
19
Увесь час благослови Господа Бога.
Проси в нього, щоб твої дороги були прості й усі стежки та заміри таланили.
Ніякий бо народ не має (доброї) поради;
єдиний же Господь дає всі блага.
(Він, кого хоче, вивищує), він, кого хоче, понижує глибоко аж до аду.
Тож і нині, дитино, пам'ятай про ці заповіді!
Й нехай вони не зітруться з твого серця.
20
Оце тепер, моя дитино, я тебе повідомлю, що я склав 10 талантів сріблом у Гаваела, сина Гаврі, що в Рагах, у Мідії.
21
Не бійсь, дитино, що ми зубожіли.
Є в тебе багато добра, коли боїшся Бога, уникатимеш гріха й чинитимеш добро перед Господом, Богом твоїм