Злого духа прогнано

1
А як скінчили їсти та пити, задумали піти спати;
і відвівши юнака, ввели його у спальню.
2
Тоді пригадав собі Товія слова Рафаїла, вийняв риб'ячу печінку й серце з торби, де тримав їх, і поклав на жар кадильний.
3
Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту;
а Рафаїл, кинувшись за ним, зв'язав його й негайно повернувся.
4
Тим часом усі вийшли й замкнули двері спальні.
Тоді Товія встав з ліжка й сказав до Сари: «Устань, сестро, молімся й просім у Господа, щоб учинив з нами милость і спасіння
5
Вона встала, й вони зачали молитись та просити, щоб на них зійшло спасіння.
Він же так узяв молитися: «Благословен єси, о Боже батьків наших, благословенне твоє ім'я по всі віки!
Хай небеса тебе благословлять і всі твої створіння по всі віки.
6
Ти створив Адама, ти створив для нього жінку Еву як помічницю йому й опору.
І з них обох пішов рід людський.
Ти мовив: Недобре чоловікові одному бути;
зробім йому помічницю, подібну до нього!
7
І нині я беру оцю мою сестру не для розпусти, але з добрим наміром.
Зволь помилувати мене з нею, і разом до старости дожити
8
І сказали обоє разом: «Амінь!
Амінь
9
Та й лягли спати тієї ночі.
10
А Рагуел устав, покликав до себе слуг і пішовними) копати гріб, бо сказав собі: «Коби і той не вмер, та й ми не стали посміхом та ганьбою
11
А як викопали гріб, Рагуел повернувсь до хати, покликав свою жінку
12
і сказав їй: «Пошли якунебудь слугиню, нехай увійде й подивиться, чи він живий;
коли помер, то треба його поховати, щоб ніхто про це не відав
13
Една послала слугиню;
та засвітила світич, відчинила двері, увійшла й застала їх обох разом у сні глибокім.
14
Потім притьмом вийшла й оповіла їм, що він живий і що нічого лихого не сталося.
15
Тоді Рагуел благословив Бога небес і мовив: «Благословен єси, о, Боже, в усякім чистім і святім благословенні!
Нехай усі святі й усі творіння благословлять тебе по всі віки!
16
Благословен єси за те, що мене потішив та що не сталось так, як я боявся;
але ти учинив з нами за твоїм великим милосердям.
17
Благословен єси, що змилувався над цими обома одинаками!
Вчини, Владико, з нами милость і спасіння!
Дай їм прожити їхнє життя у радощах і милості
18
І звелів слугам засипати гріб перед світанком,
19
а жінці сказав напекти багато хліба.
Сам же пішов до стада, привів двох волів та чотирьох баранів і казав їх зготувати, та й почали вони їх споготовляти.
20
Опісля прикликав Товію та й сказав до нього: «14 день не рухайся звідси!
Тут будеш їсти й пити в мене та звеселятимеш душу моєї дочки, що стільки натерпілась.
21
З усього майна мого візьми зараз же з собою половину і йди здоровий до батька свого.
Друга ж половина, як помремо я і моя жінка, вашою буде.
Бадьорся, моя дитино!
Я - твій батько, а Една - твоя мати.
Ми для тебе й для твоєї сестри відтепер і назавжди.
Бадьорся, дитино