- Заклик до справедливости 1-2; гріх віддаляє від Бога та від мудрости 3-11; і стягає на себе кару 12-16
- 1
- Полюбіте справедливість, ви, що правите землею!
Роздумуйте про Господа в правоті
й у простоті серця шукайте його!
- 2
- Його знаходять ті, що його не спокушають,
і він являється тим, що йому не спроневіряються.
- 3
- Думки ж лукаві від Бога віддаляють,
і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.
- 4
- Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде,
ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.
- 5
- Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає,
відступає від гадок безглуздих
і віддаляється, коли виринає кривда.
- 6
- Мудрість же - дух, що людей любить,
однак, не лишає уст хулителя безкарними;
бо Бог - свідок його нутра,
вірний дослідник його серця,
і чує, що його язик говорить.
- 7
- Дух бо Господній наповнює всесвіт
і - як Вседержитель - знає кожне слово.
- 8
- Тому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе,
і не мине його караюча справедливість.
- 9
- Безбожного задуми підуть під розслід,
слів його гомін до Господа долине,
щоб покарати його беззаконня;
- 10
- бо ревниве вухо все чує,
і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.
- 11
- Тож бережіться пустого нарікання
і здержуйте язик від обмови,
бо і потаємне слово не перейде гладко»
і брехливі уста погублять душу.
- 12
- Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім
і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших.
- 13
- Бо Бог не створив смерть,
ані не радіє з погибелі живучих.
- 14
- Він бо створив усе на те, щоб існувало,
і творіння світу - спасенні;
нема в них жадної погубної їді
і царства смерти на землі немає,
- 15
- бо справедливість - безсмертна.
- 16
- А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають
і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї;
союз із нею заключають,
тому вони варті, щоб належати до неї.
|