Спізнання розумом Бога 1-9; божки 10-16; ідолопоклонство 17-19

1
Справді дурні з природи всі ті люди, які не пізнали Бога,
які через видимі блага не здолали пізнати Сущого,
і, розважаючи над творами, не дійшли до впізнання Майстра, -
2
лише вогонь або вітер, або пливке повітря,
або зоряне склепіння, або бистру воду,
або світила небесні вважали за богів, правителів світу.
3
А якщо, красою їхньою захоплені, вони взяли їх за богів,
то нехай знають, скільки їхній Володар кращий,
бо сам Творець краси творив їх.
4
Якщо ж сила та потуга здивувала їх,
нехай з того збагнуть, наскільки могутніший той, який витворив їх.
5
Бо з величі та краси створінь
через уподібнення можна дійти до пізнання Творця їх.
6
Однак, вони лиш на легкий заслугували докір:
можливо бо, що вони блудять,
шукаючи Бога й бажаючи його знайти;
7
бо живучи посеред його творів, досліджують їх пильно
і стають полоненими їхнього вигляду, бож те, що вони бачать, - гарне.
8
Але й вони не є виправдані,
9
бо якщо вони змогли стільки знати,
щоб спромогтись досліджувати світ,
то чому раніше не знайшли Володаря його?
10
Нещасні вони, бо їхні сподівання - в мертвих речах:
богами назвали діла рук людських,
мистецькі твори з золота й срібла,
постаті тварин або нікчемний камінь,
-давньої руки роботу.
11
А от якийсь тесля, стявши підхожу деревину,
вміло здирає з неї всю кору кругом
і, обробивши вправно,
виробляє посуд, корисний для хатнього вжитку.
12
Відпадки, що лишаються з роботи,
він уживає, щоб зготувати страву, - і ось він ситий.
13
А те, що зостанеться з відпадків, і ні на що нездатне, -
якесь криве дерево, повне ґудзів, -
взявши, різьбить він, щоб щось робити на дозвіллі,
вдосконалює його під час спочинку,
уподібнює його людській подобі.
14
або вподібнює його якійсь тварині,
обмазує циноброю, а зверху червонить красилом,
замащує усякий ґандж на ньому;
15
робить йому й домівку, гідну його,
і ставить у стіні, прикріпивши цвяхом.
16
Отак заздалегідь він дбає, щоб воно не впало,
бо знає, що само собі не може дати ради,
- це ж бо тільки подоба, і їй потрібна поміч.
17
А коли він чи за майно, чи за своє одруження, чи за дітей молиться до нього,
не стидається до бездушного промовляти,
а й по здоров'я до безсилого взиває.
18
Він у мертвого життя благає,
допомоги просить у того, який - сама кволість,
за подорож щасливу того, хто ногами послуговуватися не може,
19
за зиск, роботу та за успіх ручної праці,
він просить сили в того, що в руках безсилий.