Два пастирі

1
Відчини твої ворота, о Ливане, щоб вогонь міг пожирати твої кедри!
2
Стогни, о кипарисе, бо кедр повалився, - спустошено могутніх.
Стогніть, дуби башанські, бо повалився ліс непрохідний.
3
Чути пастухів ридання, бо спустошено їхні славні пасовиська.
Чути рик левенят, бо спустошено красу Йордану.
4
Так говорить Господь, Бог мій: «Паси овець, призначених на заріз:
5
ті, що їх купують, безкарно убивають;
ті ж, що продають їх, кажуть: Благословен Господь!
Я розбагатів!
- і їхні власні пастухи не жалують їх.
6
Я бо не буду жалувати більше мешканців країни, -слово Господнє.
Ось я видам людей, кожного в руки ближнього свого та в руки царя свого, й вони спустошать землю, і я їх не визволю з руки їхньої
7
І я почав пасти овець, призначених на заріз - найнужденніші з отари.
Я взяв собі дві палиці: одну назвав я Ласка, а другу Пов'язь, і я почав пасти овець.
8
І я відкинув трьох пастухів в один місяць, бо моя душа втратила терпеливість із ними, та й їхня душа теж мною бридилась.
9
І я сказав: «Не буду більш пасти вас!
Те, що вмирає, нехай умирає;
що має загинути, нехай гине, а ті, що зостаються, нехай м'ясо одне одного пожирають
10
Потім узяв я мою палицю, Ласку, й поламав її, щоб поламати мій союз, що я заключив був з усіма народами.
11
І він був поламаний того дня, і найнужденніші з отари, що наглядали за мною, зрозуміли справді, що це було слово Господнє.
12
І я сказав їм: «Коли ваша ласка, дайте мені мою плату, а коли ні, то лишіть.» І вони відважили мені мою плату - тридцять срібних.
13
Але Господь сказав мені: «Кинь її до скарбниці, ту дорогу ціну, за яку вони мене оцінили.» І взяв я тридцять срібних і вкинув у дім Господній, у скарбницю.
14
Потім поламав я другу палицю, Пов'язь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.
15
І сказав Господь до мене: «Візьми собі ще знаряддя дурного пастуха.
16
Ось бо я поставлю над цією країною пастуха.
Про тих, що пропали, він не буде дбати;
молодих він не буде шукати;
ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м'ясо ситих і ратиці в них виривати.
17
Горе ледачому пастухові, що покидає стадо!
Меч на його рамено й на його праве око!
Його рамено зовсім усохне, а праве око зовсім осліпне