1
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2
Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3
Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд;
нї, я й сам себе не суджу.
4
Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь;
суддя ж мій Бог.
5
Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець;
а тодї похвала буде кожному від Бога.
6
Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7
Хто бо тебе одрізняє?
що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)?
а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8
Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали.
О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9
Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених;
бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10
Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї;
ми немічні, ви ж кріпкі;
ви славні, ми ж безчесні.
11
Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12
і трудимось, працюючи своїми руками;
нас лають, а ми благословляємо;
нас гонять, ми терпимо;
13
нас хулять, ми молимось;
мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
14
Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
15
Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато;
бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16
Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17
Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18
Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19
Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20
Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21
Чого хочете?
чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?