1
Та царь Соломон полюбив і много чужоземнїх женщин, окрім дочки Фараонової: Моабитянок, Аммонїйок, Едомійок, Сидонїйок, Гетїйок,
2
Із тих народів, що про них заповідав Господь синам Ізрайлевим: Не входїте до них, а вони нехай не входять до вас, ато прихилять вони серця ваші до своїх богів.
До сих прихилявся Соломон любощами.
3
І було в його сїмсот справдешнїх жінок і три сотнї наложниць, і молодицї його розопсотили серце його.
4
Коли Соломон стався старий, то женщини його прихилили серце його до чужих богів, серце його не було вже зовсїм віддане Господеві, Богові його, як серце батька його Давида.
5
От і став Соломон служити Астартї, божищеві Сидонському, й Молохові, гидотї Аммонїйській.
6
І чинив Соломон таке, що Господеві не до вподоби, й не ходив за Господом, робом свого отця Давида.
7
От і построїв Соломон божницю про Хамоса, гидоту Моабійську, на горі, що проти Ерусалиму, й про Молоха, гидоту Аммонїйську.
8
А робив він так задля всїх чужоземнїх молодиць своїх, що приносили кадило й жертви своїм божищам.
9
І розгнївався Господь на Соломона, що він зробивсь одступником від Господа, Бога Ізрайлевого, що обявивсь був йому двічи,
10
Та заповідав йому не ходити за чужими богами;
про що Господь заповідав йому, того він не додержав.
11
І сказав Господь Соломонові: За те, що таке у тебе дїється, й ти не пильнуєш заповіту мого, що дав я тобі, анї моїх установ, що я заповідав тобі, я роздїлю на частї царство твоє й надїлю його слузї твойму;
12
Однакже за твого живота я не вчиню сього задля отця твого Давида, а в твого сина відійму його;
13
Та й не відійму всього царства: одно поколїннє дам синові твойму задля кметя мого Давида та задля Ерусалиму, що я вибрав собі.
14
І допустив Господь противника на Соломона: Едомія Адера.
Походив він із царського роду в Едомі (Ідумеї), -
15
Тодї бо ще, як Давид був в Ідумеї, а гетьман Йоаб пійшов ховати добитих, і все музьке в Ідумеї повбивав, -
16
(Бо Йоаб пробув там шість місяцїв з усїма Ізрайлитянами, покіль викоренив усе музьке в Ідумеї), -
17
Тодї Адер із деякими Едоміями, що були між слугами батька його, утїк у Египет;
а був тодї Адер ще малим хлопцем.
18
І вибрались вони були з Мадіяму й прибули в Паран, і взяли з Парану людей й прибули в Египет до Фараона, Египецького царя.
Той дав йому будинок і визначив йому харчі;
дав йому й землї.
19
Адер здобув також велику ласку в Фараона, так що сей віддав за його старшу сестру супруги своєї Тахпенеси.
20
І вродила йому сестра Тахпенесина сина Генубата.
Тахпенеса виховувала його в Фараоновій палатї з дїтьми Фараоновими.
21
Як же прочув Адер, що Давид прилучивсь до своїх батьків та що й гетьман Йоаб умер, то просив Фараона: Відпусти мене в мій рідний край.
22
Фараон же відказав: Чи ж тобі не достає чого в мене, що бажаєш ійти в рідний край.
Сей відказав: Нї, але таки відпустити мене.
23
І підняв Бог на Соломона іще противника - Разона Еліаденка, що втїк був від свого пана Адраазара, царя Собського.
24
Сей скупив круг себе людей й зробивсь отаманом ледарів послї того, як Давид побив Адраазара;
й звоювали вони Дамаск, і осїлись там, та й зробили його царем у Дамаску.
25
І був він противником Ізраї- ля, покіль було й віку Соломонового.
Окрім лиха заподїваного Адером, шкодив він заєдно Ізраїлеві, та ще й зробився царем в Сириї.
26
І Еробоам Набатенко, Ефраїмій із Зареди - матїр його звали Зеруа, а була вона вдовиця - урядник Соломонів, збунтувавсь так само проти царя.
27
А що він підняв руку на царя, се от як сталось: Соломон будував Милло та починив деякі ушкоди в городї Давида, батька свого.
28
Був же собі Еробоам чоловік хоробрий;
то ж Соломон, вбачаючи, що молодик тямущий хоч до якої роботи, поставив його доглядником над поборами в цїлому поколїннї Йосифовому.
29
Сталося ж того часу, що Еробоам вийшов із Ерусалиму й зустрів його в дорозї пророк Ахія з Силому.
Був він у новій гунї, а зійшлись вони сам на сам у чистому полі.
30
І вхопив Ахія нову гуню з себе та й роздер її на дванайцять частей;
31
І промовив до Еробоама: Возьми собі десять частин, так бо говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось я роздеру Соломонове царство та й передам тобі десять поколїнь,
32
Одно ж поколїннє удержиться при йому задля раба мого Давида й задля Ерусалиму, города, що вибрав я з усїх поколїнь Ізрайлевих,
33
А се за те, що він покинув мене та й став поклонятись Астартї, божищеві Сидонському, та Хамосові, богові Моабійському, та Молохові, богові Аммонїйському, й не ходив путьми моїми, щоб чинити те, що менї до вподоби, та певнити мої установи й заповідї мої, як отець його Давид.
34
Та не вирву в його з рук усе царство, а зоставлю його князем покіль віку його задля Давида, слуги мого, що я вибрав його, й що пильнував моїх заповідей й встанов моїх;
35
У сина ж його вирву з рук царство, та й дам тобі з його десять поколїнь,
36
А синові його дам одно поколїннє, щоб раб мій Давид по всї вічні часи зостався сьвітлом передо мною в Ерусалимі, в городї, що я вибрав собі, щоб пробувало там імя моє.
37
А тебе вибираю, щоб ти панував над усїм, чого забажає душа твоя, й був царем над Ізраїлем.
38
І коли будеш слухняним у всьому, що заповідати му тобі, й ходити меш путьми моїми й чинити меш те, що менї до вподоби, пильнуючи установ і заповідей моїх, як чинив мій раб Давид, так буду з тобою й збудую тобі довговічнїй дом, як я збудував Давидові, й передам тобі Ізраїля;
39
І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всї часи.
40
І хотїв Соломон стратити Еробоама, але Еробоам зібрався й втїк у Египет до Сусакима, царя Египецького, та й пробував у Египтї до смертї Соломонової.
41
Инчі дїї Соломонові й все, що він чинив, і про мудрість його, те прописано в книзї дїл Соломонових.
42
А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок год.
43
І спочив Соломон з батьками своїми, й поховано його в Давидовому городї, а намість його став царем син його Робоам.