1
І взяв Самуїл олїйню посудинку та й полив з неї голову йому, потім поцїлував його й промовив: Сим помазав тебе Господь у князї над народом своїм Ізраїлем.
Царювати меш над людом Господнїм і визволиш його з потали ворогів його, що окружили його;
а ось тобі й ознака, що Господь помазав тебе в царі над своїм наслїддєм:
2
Як пійдеш від мене, зустрінешся коло гробу Рахилиного на гряницї Беняминовій, в Зелзасї, з двома чоловіками, що скажуть тобі: Ослицї, що ти ходив шукати, знайшлись, та панотцеві твойму байдуже тепер про ослицї;
він журиться про вас і каже: Що сталось із моїм сином?
3
Як же пійдеш звідти далїй і прийдеш до Тавор-дуба, зустрїнуть тебе там три чоловіка, що йти муть у Бетель до Бога.
Один нести ме троє козенят, один три буханцї хлїба, а один бурдюк вина.
4
Вони тебе повитають і дадуть тобі два буханцї хлїба, і ти приймеш від них.
5
Потім прийдеш на горбок Божий, де стоїть залога Филистійська, і як увійдеш там у місто, зустрінеш громаду пророків, що сходити муть з вижини, і перед ними арфа, бубен, сопілка і гуслї, а вони пророкують;
6
І зійде на тебе дух Господень, що й ти, як вони, будеш пророкувати, і відмінишся в иншого чоловіка.
7
І як здїйсняться сї ознаки, тодї чини, що може рука твоя;
бо з тобою Бог.
8
І прийдеш перш мене в Галгал, бо й я прийду туди до тебе, щоб там принести всепаленнє і мирну жертву.
Сїм день дожидай, покіль прийду до тебе і з'ясую тобі, що чинити.
9
Як же Саул обернувся, щоб ійти від Самуїла, дав йому Бог инше серце, і всї ознаки сповнились того ж дня.
10
Як прийшли вони туди на узгіррє, зустріла його громада пророків, і найшов на його дух Божий, і він пророкував між ними.
11
Як убачав же його, хто знав його перше, як він однаково з иншими пророками пророкує, питали одно одного: Що се зробилось із Кисовим сином?
Чи то ж і Саул у пророках?
12
І відказував один другому: А тим хто батько?
З сього повстала приповідка: Чи то ж і Саул у пророках?
13
Як же перестав пророкувати, прийшов він на узгіррє.
14
І поспитав дятько Саулів у його і в слуги його: Куди ви ходили?
Каже: Шукати ослиць, а як нїде не знайшли, кинулись до Самуїла.
15
І каже Саулів дядько: Розкажи менї, що вам казав Самуїл.
16
Відказав Саул дядькові: Сказав нам, що ослицї знайшлись.
А про те, що Самуїл сказав про царство, не признавсь йому.
17
І поскликав Самуїл нарід до Господа в Массифу,
18
І промовив синам Ізрайлевим: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Я вивів Ізраїля з Египту, і визволив вас із потали в Египтїїв і в усїх царств, що вас тїснили.
19
Ви ж тепер покинули вашого Бога, що був помочником вашим у всїх ваших нуждах і тїснотах, та й сказали: Царя постав над нами!
Оце ж ставайте перед Господом по поколїннях і по родинах ваших.
20
І звелїв Самуїл приступати всїм поколїнням Ізрайлевим, і впав жереб на поколїннє Беняминове.
21
Тодї звелїв поколїнню Беняминовому приступати по родинам, і вказав жереб родину Матріївську.
Тодї звелїв родинї Матріївській приступати чоловік за чоловіком, і вказав жереб Саула Кисенка.
Тільки ж його шукали, та й не знайшли.
22
І поспитали ще раз Господа: Чи він же прийде?
І відказав Господь: Він сховавсь дома.
23
І побігли туди й привели його.
І як увійшов між люде, перевисшував кожного цїлою головою.
24
І промовив Самуїл до всього люду: Ви бачите, кого вибрав Господь;
не має він нїкого до пари.
І кликнув увесь нарід: Нехай жиє царь!
25
І виложив Самуїл перед народом права царські, списав їх у книзї та й положив перед Господом.
І відпустив Самуїл увесь люд, кожного в домівку його.
26
Пійшов і Саул додому в Гиву і провожали його хоробрійші, що порушив Господь серця їм;
27
Деякі негідники мовляли: Чи сьому то спасати нас?
і нехтували ним, і не принесли йому нїякого гостинця.
Але він наче б не замічав того.