1
Рік минув, як почав Саул царювати, і вже другий рік царював він над Ізраїлем, як вибрав собі Саул три тисячі з Ізрайлитян;
2
Дві тисячі було при Саулові в Михмасї і на Бетель-горах, тисяча ж при Йонатанї в Гиві Беняминовій, а останок (військового люду) розпустив він по домівках їх.
3
І розбив Йонатан сторожу Филистійську, що стояла в Гиві.
І перечули про се Филистії.
Саул же тим часом протрубив трубою по всїй землї навкруги, проголошуючи: Нехай почують Євреї!
4
Коли ввесь Ізраїль почув, що Саул розбив сторожу Филистійську, і що через се взлились Филистії на Ізраїля, то зібрався народ коло Саула в Галгалї.
5
Та й Филистії зібрались на війну з Ізраїлем;
трийцять тисяч колесниць і шість тисяч комонника, а пішого люду стільки як піску на морському березї, і двинули та й отаборились під Михмасом, на всхід від Бет-Авена.
6
Як же побачили Ізраїлські мужі, що попали в тїсноту, то і поховались по печерах, скелянних щілинах, по нетрях, в баштах і колодязях;
7
І втїкали Євреї через Йорданські броди в землю Гадову й Галаад;
Саул же був іще в Галгалї, а ввесь люд, що був з ним, находився в страху.
8
І ждав він сїм день, до реченця, що призначив Самуїл, та Самуїл не приходив у Галгал.
Як же люде від його розбігались,
9
Сказав Саул: Принесїть сюди що на жертву всепалення та на жертву мирну.
І принесено жертву.
10
Ледві ж скінчив він жертвоприношеннє, аж се зявився Самуїл.
Саул пійшов йому назустріч, щоб його привітати.
11
Но Самуїл питає: Що ти зробив?
І відказав Саул: Бачу, що люде від мене розбігаються, тебе ж призначеного часу немає, а Филистії зібрались у Михмасї,
12
От і думаю: Оце ж Филистії двинуть проти мене в Галгал перш нїж я упросив Господа, та й постановив принести жертву.
13
І рече Самуїл Саулові: Безрозумно вчинив ти, що не сповнив повелїння Господа, Бога твого, бо Господь тепер був би до віку утвердив царюваннє твоє над Ізраїлем;
14
Тепер же царюваннє твоє не устоїться.
Господь знайде мужа по серцї свойму і поставить його князем над людом своїм, бо ти несповнив того, що було приказано тобі Господом.
15
І встав Самуїл і пійшов з Галгала в Гиву Беняминову, останок же військового люду двинув за Саулом проти ворожого війська.
І перегледїв Саул військовий люд, що був при йому до шістьох сот чоловіка.
16
Саул і син його Йонатан пробували в Гиві Беняминовій з тими людьми, що були при них, тим часом як Филистії отаборились у Михмасї.
17
І вийшли із Филистійського табору три віддїли пустошити землю: один чамбул пустився на Офру в землю Саул,
18
Другий чамбул ударивсь на Бет-Орон;
третий кинувсь дорогою до границї долини Зебоїм, у степу.
19
Нї одного ж коваля не знайти було у всїй землї Ізраїльській, Филистії бо боялись, щоб Євреї не зробили собі меча або списа;
20
І мусїв кожен із усього Ізраїля йти до Филистіїв, коли хотїв поточити свого леміша в плузї, свого заступа, свою сокиру, і свої рискалї,
21
Як часом зробиться щербина у вістрю леміша, заступа, сокири або рискаля.
22
Тим і не було нї в кого в день бою у всього народу, що мали при собі Саул та Йонатан, нї меча, нї списа;
були тільки у Саула та в сина його Йонатана.
23
І двинула передня сторожа Филистійська, щоб перейти у Михмасу.