1-а Самуїлова (KUL)

1: І сказав Самуїл Саулові: Господь поручив менї помазати тебе царем над його народом Ізраїлем;
так вислухай тепер повелїннє Господнє.
2: Так глаголе Господь Сил небесних: Надумавсь я помститись за те, що коїв Амалик, ставши на дорозї Ізрайлеві, як він ійшов із Египту.
3: Оце ж іди та й побий Амалика і розпростори проклін на все що в його, і не ощаджуй його, а вигублюй чоловіків і жінок, хлопят і немовлят, корову й вівцю, верблюда й осла.
4: І покликав Саул свій люд, і перелїчив його в Телаїмі двістї тисяч піших і сто тисяч з поколїння Юдиного.
5: І двинув Саул під головний город Амалика, і заляг залягом у долинї при потоцї.
6: Кинїям же сказав Саул: Ійдїте, віддїлїтесь і вийдїть зпоміж Амалика, щоб я вас не погубив із ними, бо ви показали себе прихильними до Ізрайлитян, як ійшли вони з Египту.
7: І побив Саул Амалика від Хавили та й до Сира, що навпроти Египту;
8: І Агага, царя Амаликового, зайняв живцем у полонь, усїх же військових людей постинав у крівавому бою.
9: Однакже помилував Саул і його люде Агага і найкращі його вівцї й корови та ягнята, та й инше все дорожче, і не хотїли того вигубити;
тільки що було маловажне й пусте, те вони винищили.
10: І прийшло Господнє слово до Самуїла, таке:
11: Жаль менї, що зробив Саула царем, бо він одвернувсь від мене і моїх повелїнь не сповнив.
Гірко се було Самуїлові і благав він цїлу ніч Господа.
12: Назавтра ж рано вранцї пійшов Самуїл зустріч Саулові.
І сповіщено Самуїла, що Саул ходив у Кармиль і там построїв собі ворота побідні, а звідти вернувсь і двинув далїй в Галгал.
13: Як же зустрівся Самуїл із Саулом, каже йому Саул: Благослови тебе Господь!
Спевнив я повелїннє Господнє.
14: І сказав Самуїл: А що се за блеяннє овець в ушу мойму та рик коров, що я чую?
15: І відказав Саул: Женуть їх від Амаликіїв додому, бо люд ощадив лучші вівцї й корови, щоб їх в жертву принести Господеві, Богу твойму;
на все ж инше розпростерли ми проклін.
16: І рече Самуїл Саулові: Підожди, дай менї обявити тобі, про що Господь розмовляв сю ніч зо мною.
І відказав Саул: Кажи.
17: Чи не правда ж, що хоч ти й сам собі здався малим, однакже тепер ти голова в поколїннях Ізрайлевих?
Бо Господь помазав тебе царем нам Ізраїлем.
18: І послав тебе Господь і повелїв тобі: Йди й розпростри проклін на ледачого Амалика, і бий на них, аж покіль їх вигубиш.
19: Чом же ти не послухав повелїння Господнього, а кинувся на луп і вчинив те, що не до вподоби Господеві?
20: І відказав Саул Самуїлові: Я послухав повелїння Господнього: у поход, що в його вислав мене Господь, я пійшов, і Амаликийського царя Агага привів, і Амалика вигубив,
21: Тільки люд взяв вівцї й корови із нашого лупу, що найкрасше з проклятого, щоб у Галгалї принести в жертву Господеві, твойму Богові.
22: І промовив Самуїл: Чи Господеві такі радощі з усепалень і з колених жертов, як із покори Господньому повелїнню?
Нї, покора лучша за жертви, й послух дорожчий від баранячого товщу;
23: Бо непослух, се такий гріх, як і чарівництво, а своя воля, се таке як ідолопоклонність;
за те, що ти відкинув слово Господнє, відкинув і він тебе, щоб не був ти царем.
24: І каже Саул Самуїлові: Провинив я, переступивши Господнє повелїннє і твій розпорядок;
тільки ж я бояв ся люду, тим і вволив його волю.
25: Тепер же здійми з мене гріх мій і вернись ізо мною: я поклонюсь Господеві.
26: І відказав Самуїл Саулові: Не вернусь із тобою, бо зневажив єси повелїннє Господнє, тим і Господь відкинув тебе, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
27: Як же обернувся Самуїл ійти, той ухопив полу одежі його, та й одідрав її.
28: І рече йому Самуїл: нинї відірвав від тебе Господь царюваннє над Ізраїлем і віддав його ближньому твому, лучшому за тебе;
29: І не скаже неправди, і не буде каятись Побідник в Ізраїлї, бо він не чоловік, щоб каятись.
30: І сказав Саул: Провинив я, однакже хоч покажи менї шану в очах громадських мужів мого люду і перед Ізраїлем тим, що вернешся зо мною, щоб я поклонився перед Господом, Богом твоїм.
31: І вернувся Самуїл і йшов за Саулом, і впав Саул ниць перед Господом.
32: Тодї Самуїл повелїв: Приведї- те перед мене Амаликийського царя Агага.
Дрожучи підійшов Агаг до його й промовив: Чей минула гіркість смертї?
33: Самуїл же рече: Як твій меч одіймав дїтей у жінок, так нехай і в твоєї матері між другими жінками відойметься син.
І розтяв Самуїл Агага на шматки перед Господом у Галгалї.
34: Тодї подався Самуїл у Раму, а Саул вернувсь додому в Гиву Саулову.
35: І не видався вже Самуїл з Саулом аж по день своєї смертї, та все ж оплакував Самуїл Саула, тому що Господь каявся, що зробив його царем над Ізраїлем.