1
І рече Господь Самуїлові: Чи довго ще журити мешся по Саулові, коли я вже його відкинув, щоб йому не бути царем над Ізраїлем?
Налий у свого рога олїї та йди в дорогу;
я пошлю тебе до Бетлеємця Ессея, я бо вигледїв собі царя між його синами.
2
І відказав Самуїл: Як менї йти туди?
Як прочує Саул про те, так убє мене.
Господь же сказав: Возьми телицю з собою та й скажеш: Господеві жертву йду принести.
3
Та й заклич Ессея до жертівної трапези.
Я сам тобі скажу, що маєш чинити, і ти менї того помажеш, кого я тобі вкажу.
4
І вчинив Самуїл, що повелїв Господь.
А як прийшов він у Бетлеєм, вийшли назустріч йому мужі громадські стрівожені та й питають: Чи твої одвідини віщують нам добро?
5
Відказує: добро;
жертвувати Господеві прийшов.
Осьвятїтесь та й прибувайте, щоб бути при приношенню жертви.
Тодї осьвятив він Ессея й сини його та й закликав до жертівної трапези.
6
Як же вони прийшли і він побачив Еліява, так і думає: Оце ж певно стоїть перед Господом помазанник його!
7
Та Господь сказав Самуїлові: Не вважай на вроду й на високий зріст його, бо я відхилив його;
Господь бо дивиться не так як чоловік;
чоловік бо дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.
8
І покликав тодї Ессей Аминадаба та й підвів його перед Самуїла, та він сказав: І сього не вибрав Господь.
9
І привів Ессей перед його Самму, та він сказав: І сього не вибрав Господь.
10
Так приводив Ессей перед Самуїла сїмох синів своїх, та Самуїл обявив Ессейові: І сих не вибрав Господь.
11
І питає Самуїл ув Ессея: Чи се вже всї твої молодики?
Відказує ж Ессей: Є тільки найменьший, та він пасе вівцї.
І звелїв Самуїл Ессейові: Пошли кликнути його, бо ми не сядемо їсти, поки не прийде.
12
І послав, і приведено його.
А був він краснощокий, гарноокий, уродливий станом.
І повелїв Господь: Устань, помаж його, бо се той.
13
І взяв Самуїл олїйнього рога, та й помазав його посеред братів його.
І зійшов на Давида Господень дух з того дня та й далїй.
Самуїл же рушив та й відойшов у Раму.
14
Від Саула ж відступив дух Божий, а мучив його насланий від Господа злий дух.
15
І говорили прибічники Саулові йому: Отсе злий дух від Бога мучить тебе,
16
То ж повели тільки, пане наш, рабам твоїм перед тобою, пошукати чоловіка, щоб гарно грав на гуслах, і як найде на тебе злий дух од Бога, то він, граючи рукою своєю, буде вспокоювати тебе.
17
І відказав Саул прибічникам своїм: Пошукайте менї чоловіка, щоб гарно вигравав, та й приведїте його менї.
18
Озветься тодї один зміж слуг та й каже: Бачив я сина в Бетлеємця Ессея, що принадно грає, хоробрий чоловік й до бою спосібний, а до того ще й на слово розумний, чоловік гарної вроди та й Господь є з ним.
19
І послав Саул посли до Ессея і звелїв сказати: Пришли менї сина твого Давида, що пасе отару.
20
І взяв Ессей осла з хлїбом, бурдюк вина та козеня, та й послав те через сина свого Давида Саулові.
21
І прийшов Давид до Саула, і вслуговував йому, й став йому вельми любий, так що зробивсь його зброєношою.
22
І послав Саул до Ессея і звелїв сказати йому: Нехай Давид служить у мене, я бо вельми вподобав його.
23
І що було найде злий дух від Бога на Саула, візьме Давид гусли та й заграє: от і полегшає Саулові і получшає, і злий дух відійде від його.