1
Филистії ж узяли скриню Божу до себе та й перенесли її з Абен-Езера в Азот.
2
Тодї взяли Филистії скриню Божу, та й унесли її в храм Дагонів, та й поставили її коло Дагона.
3
Як же назавтра рано вранцї прийшли Азотїї в Дагонів храм, так побачили, що Дагон упав перед ковчегом Господнїм та й лежить на свойму лицї.
І взяли вони Дагона та й поставили знов на його місце.
4
Назавтра ж рано вранцї застали, що Дагон упав перед ковчегом Господнїм на своє лице, та ще й голова Дагонова й обі руки його лежать відбиті на порозї;
осталось тільки туловище Дагонове.
5
Тим жерцї Дагонові і всї що ввіходять у храм Дагонів, і по сей день не ступають на поріг Дагонів ув Азотї.
6
І налягла рука Господня тяжко на Азотян;
він заразив їх і вдарив їх болючими наростями в Азотї і в цїлому займищі його.
7
Як постерегли се Азотяне, сказали вони: Нехай не зістається в нас скриня Бога Ізрайлевого бо рука єго налягла тяжко на нас і на нашого бога Дагона.
8
І послали й позбирали всїх князїв Филистійських і казали: Що нам чинити з Ізрайлевим Богом?
Ті відказали: Нехай перенесуть ковчега Бога Ізрайлевого в Гет.
І перенесли туди ковчега Бога Ізрайлевого.
9
Тільки ж, як перенесено його, рука Господня налягла на город страшно й ударила осадників міських, малого й великого, і понаростали на них ґузи.
10
І відослали вони ковчега Божого в Аккарон.
Як же прийшла скриня Божа в Аккарон, заголосили Аккароняне: Перенесли вони до нас ковчега Бога Ізрайлевого, щоб оддать на смерть нас і народ наш!
11
Тодї послали й позбирали всїх князїв Филистійських та й вимагали: Відошлїте ковчег Бога Ізрайлевого, щоб вернувсь на своє місце і не губив нас і народ наш.
Бо обняла ввесь город смертня трівога, так важко налягла на них рука Господня.
12
Которі не вмірали, ті мучились від болючих наростів, так що голосїннє в городї здіймалось під саме небо.