1
І перебула так скриня Господня у Филистійському займищі сїм місяців (і наповнилась земля їх мишами).
2
Тодї поскликали Филистії жерців та ворожбитів та й промовили: Що нам чинити з ковчегом Господнїм?
Навчіте нас, яким робом вернути нам його на його місце.
3
І відказали ті: Коли хочете відослати скриню Ізрайлевого Бога, так нехай не вертається впорожнї, а дайте їй те, що повинні у жертву за гріх;
тодї одужаєте й знати мете, чому рука його не відступає од вас.
4
А ті сказали: Що ж то за спокутню жертву маємо принести йому?
Вони відказують: Поглядом на лїчбу князїв Филистійських - пять золотих ґуль і пять золотих мишей, бо кара одна мучить вас, як і ваших князїв.
5
Оце ж зробіть подобини ваших ґуль і подобини ваших мишей, що пустошять землю, та й ушануйте Бога Ізрайлевого;
може він тодї не вагонїте ме рукою своєю на вас і над вашими богами і над вашою землею.
6
Про що вам показувати себе запеклими, як показали себе запеклими Египтїї та Фараон?
Адже ж, як він покарав їх, то вони таки відпустили їх?
7
Оце ж возьміть та й зробіть новий віз, і возьміть дві дійні корови, що не ходили ще в ярмі, позапрягайте корови до воза, а телята їх вернїте від них додому;
8
Тодї возьміте скриню Господню та й поставте на віз;
золоті ж ті річи, що зробите яко покутну жертву, положіть в прискринок з боку її, та й нехай собі йде;
9
А вважайте: коли вона простувати ме 'д своїй границї на Бетсаміс, так се певно він зробив нам сю велику халепу;
коли ж нї, так знати мемо, що не його рука побила нас, а сталось воно случаєм.
10
Так і зробили люде;
узяли дві дійні корови та й запрягли в воза, телята ж їх задержали дома.
11
І поставили скриню Господню на возї і ящик з золотими мишми й подобинами своїх ґуль.
12
Корови ж побігли просто дорогою на Бетсаміс;
вони йшли все одним шляхом, ревучи, але не звертали нї праворуч нї лїворуч.
Князї ж Филистійські йшли за ними аж до Бетсаміського займища.
13
Бетсаміські ж люде жали саме пшеницю в долинї, а споглянувши, побачили ковчега, і зрадїли, що його узріли.
14
Віз же дойшов до поля Йозуї, Бетсамія, і там зупинив ся.
А був там величезний камінь.
І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепаленнє.
15
Левії ж здоймили скриню Господню і прискринок із золотими річами в йому, та й поставили на великому каменї.
А Бетсаміські люде приносили всепалення і заколювали в той день Господеві жертви.
16
І бачили се всї пятеро князїв Филистійських, та й вернулись того ж дня в Аккарон.
17
Ось які були болячкові ґулї з золота, що вистачили Филистії Господеві на спокутню жертву: за Азот одна, за Газу одна, за Аскалон одна, за Гет одна, за Аккарон одна:
18
До того й золоті миши по лїчбі всїх міст Филистійських, що під пятьма князями, від міст утверджених аж до відкритих сїл, та до величезного каменя, що на йому поставили скриню Господню, та що і по сей день на полї Йозуї, Бетсамія.
19
Ехоніенкам же склалась біда між людьми Бетсаміськими, що вони розглядували ковчега Господнього.
Убив бо він з них пятьдесять тисяч і сїмдесять чоловіка.
І заплакав народ, що Господь учинив між людом таку погубу.
20
І промовляли Бетсамії: Хто встоїть поблизу Господа, сього сьвятого Бога?
До кого він тепер пійде від нас?
21
І послали до осадників Киріятяриму і звелїли сказати: Филистії вернули назад скриню Господню.
Прибувайте та возьміте її до себе.