1
І прийшли осадники з Киріятяриму та й узяли скриню Господню, і принесли її в Абинадабову господу, на узгіррє, та й посьвятили сина його Елеазара на те, щоб він доглядав скринї Господньої.
2
З того часу, як пробував ковчег у Киріят-Яримі уплило часу немало, двайцять год.
І обернувсь увесь дом Ізрайлїв до Господа.
3
Самуїл же промовляв до всього дому Ізрайлевого так: Коли хочете знов обернутись із усього серця до Господа, так повикидайте з серед себе чужоземні боги та ті Астарти, та прихилїтесь серцем вашим до Господа, щоб вам його одного шанувати;
от він і визволить вас із потали Филистійської.
4
І покинули сини Ізрайлеві Баала з Астаротами, й стали служити одному Господу.
5
Повелїв тодї Самуїл: Поскликайте всього Ізраїля в Массифу: помолюсь я за вас Господеві.
6
І зійшлись вони в Массифу, і черпали воду й виливали її перед Господом та постили того дня і признавались там: Провинили ми Господеві.
І судив Самуїл суд синам Ізрайлевим у Массифі.
7
Як же довідались Филистії, що Ізрайлитяне скупились докупи в Массифі, то двинулись туди князї Филистійські проти Ізраїля.
8
І прохали Самуїла Ізрайлитяне: Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із потали Филистійської!
9
І взяв Самуїл ссуче ягнятко, та й принїс його Господеві на всепаленнє, і взивав Самуїл до Господа про Ізраїля, й вислухав його Господь.
10
Саме ж тодї, як Самуїл приносив усепаленнє, наближились Филистії воювати Ізраїля.
Господь же загремів того дня страшенним громом над Филистіями і навів на них страх, і підлягли вони Ізраїлеві.
11
І вирушили Ізрайлитяне з Массифи, і вганяли за Филистіями і побивали їх мало не до Бетхору.
12
Самуїл же взяв величезного каменя та й поставив його між Массифою і Сеном, і назвав його Авен-Езер*, та й промовив: Ось поки Господь дав нам підмогу!
13
Так упокорені стали Филистії, і не вламувались вони вже в займища Ізрайлеві;
і тяготїла рука Господня на Филистіях поки було віку Самуїлового.
14
Ті ж городи, що поодіймали Филистії в Ізраїля, вернулись до Ізраїля, від Аккарону та й до Гету;
бо й те займище, що тягло до їх, вирвав Ізраїль із рук у Филистіїв.
І настав мир між Ізраїлем і Аморіями.
15
Самуїл же суддював ув Ізраїлї поки й віку його було,
16
І ходив він що року навкруги, одвідуючи Бетель і Галгал і Массифу, і судив Ізраїлеві суд на всїх сих місцях.
17
Тодї вертавсь у Раму, бо там жив, і там судив він Ізраїля, і спорудив там Господеві жертівника.