- 1
- Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах,
- 2
- і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втїшити вас у вірі вашій,
- 3
- щоб нї один не хитавсь у горю сьому;
самі бо знаєте, що нас на се поставлено.
- 4
- Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.
- 5
- Того ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.
- 6
- Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,
- 7
- тим то втїшились ми, браттє, вами у всякому горю, і нуждї нашій, вашою вірою:
- 8
- бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господї.
- 9
- Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,
- 10
- ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?
- 11
- Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас.
- 12
- Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всїх, яко ж і ми до вас,
- 13
- щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа нашого Ісуса Христа з усїма сьвятими Його.
|