- 1
- І впокоївся Абія з батьками своїми і поховали його в городї Давидовому.
І став царем Аса, син його, замість його.
За часів його був спокій в краю десять років.
- 2
- І чинив Аса, що було добре й до вподоби Господеві, Богові його:
- 3
- Він повикидав жертовники богів чужих і висоти, й порозбивав ідолів і повирубував їх сьвяті дуброви;
- 4
- І звелїв Юдеям глядати Господа, Бога батьків своїх і держати закон та заповідї.
- 5
- І позносив він по всїх містах Юдиних висоти та з'ображеня сонця.
І тихо було за його в царстві.
- 6
- І побудував він утверджені міста в Юдеї, бо край був спокійний, і не було в його війни тих років, бо Господь дав йому спокій.
- 7
- І сказав він до Юдеїв: Збудуймо цї міста й обведїмо їх мурами з баштами, з брамами та засовами.
Земля ще наша, бо ми шукали Господа, Бога нашого;
ми шукали його, - а він дав нам спокій зо всїх боків.
- 8
- І було в Аси військової сили: узброєних щитом та списом із поколїння Юдиного триста тисяч, а з поколїння Беняминового узброєних щитом і стрілявших із лука двістї вісїмдесять тисяч, - самі хоробрі лицарі.
- 9
- І виступив на їх Зарай, Етіопій, з військом в тисячу тисяч і з трьома стами колесниць і дійшов до Мареші.
- 10
- І виступив Аса проти його, і стали лавами до битви на долинї Зефата коло Мареші.
- 11
- І покликнув Аса до Господа, Бога свого, й промовив: Господи!
чи ж се не в твоїй руцї, помогти чи сильному чи малосилому?
допоможи ж нам, Господи, Боже наш, бо ми на тебе покладаємо надїю і в твоє імення вийшли ми проти сієї многоти.
Господи!
Ти Бог наш: нехай не переможе тебе чоловік!
- 12
- І розбив Господь Етіопіїв перед лицем Аси та перед лицем Юди, й повтїкали Етіопії.
- 13
- І гнався за ними Аса й народ, бувший з ним, до Герара й попадали Етіопії, так що в їх нї душі не зісталось живої, бо вони були побиті перед Господом і перед військом його.
І понабірали здобутку незлїченну силу.
- 14
- І побурили всї міста навкруги Герара, бо найшов на їх переляк від Господа;
і пограбували всї міста й винесли з їх дуже багато здобутку.
- 15
- Так само порозбурювали пастуші колиби, й позаймали силу отар овець і верблюдів, і вернулись у Ерусалим.
|