1
Йосії було вісїм років, як став царем, а царював у Ерусалимі трийцять і один рік.
2
І чинив він угодне в очах Господнїх, і ходив путьми Давида, предка свого, і не відхилявся нї праворуч, нї лїворуч.
3
Бувши ще хлопцем, восьмого року свого царювання, почав він обертатись до Бога Давида, предка свого, а дванайцятого року почав вичищати Юдею та Ерусалим від висот і дубров, і від вирізаних та вилитих ідолів.
4
І повалили перед лицем його жертовника Баалів та ідолів, що стояли на їх;
і повирубував він сьвящені дерева, а повирізувані та повиливані ідоли поламав і порозбивав на порох, та й порозсипав по могилах тих, що приносили їм жертви;
5
Ба і костї жерцїв попалив на їх жертівниках, і вичистив Юдею й Ерусалим.
6
Так само в містах Манассії, й Ефраїма, й Симеона, аж до поколїння Нефталїєвого, і в спустошених їх околицях,
7
Порозвалював він жертівники й сьвящені дерева, а ідоли порозбивав на порох, і всї статуї потовк по всїй землї Ізраїлській, і вернувся в Ерусалим.
8
Вісїмнайцятого року свого царювання, після вичищення землї та дому Божого, послав він Шафана, сина Ацаліїного, та начальника міста Маасею, та Йоаха, сина Йоахазового, дїєписця, поновити дом Господа, Бога свого.
9
І прийшли вони до первосьвященника Хелкії, і віддали срібло, дане на дом Божий, яке левіти, що стояли на сторожі коло порога, зібрали з рук Манассії та Ефраїма, й усїх инчих Ізрайлитян, і з усього Юди та Бенямина, та з осадників Ерусалимських,
10
І віддали до рук майстрам, приставленим до дому Господнього, щоб роздавали його робітникам, що робили в домі Господньому при направі й обнові дому.
11
А вони роздавали теслям і мулярям на закуп тесаного каміння та деревнї на вязання та на покрівлю будинків, що їх повалили царі Юдейські.
12
Цї люде працювали щиро коло роботи;
а задля догляду за ними були приставлені: Яхат та Обадїя, левіти з синів Мераріїних, та Захарія й Мешуллам із синів Кагатових, і всї левіти, що вміли грати на музичних прирядах.
13
Вони ж були наглядачами за двигарями й наглядали за всїма робітниками при кожній роботї;
з левітів же були й писарі й наглядачі, й придверники.
14
Як же вони виймали срібло, дане на дом Господнїй, тодї Хелкія, сьвященник, знайшов книгу закону Господнього*, дану рукою Мойсея.
15
І почав Хелкія, й сказав писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в домі Господньому.
І подав Хелкія ту книгу Шафанові.
16
І понїс Шафан книгу до царя, а при сьому принїс цареві звістку: Все, що приказано слугам твоїм, вони роблять;
17
І висипали срібло, яке знайшли в домі Господньому, і передали його в руки наглядачам і в руки виконуючим роботи.
18
Над те оповістив писар Шафан цареві, кажучи: Та й книгу дав менї Хелкія, сьвященник.
І читав її Шафан перед царем.
19
Як почув царь слова закону, то й роздер на собі одежу.
20
І дав царь приказ Хелкії і Ахикамові, синові Шафановому, й Абдонові, синові Михеєвому, й Шафанові писареві, і Асаїї, слузї царському, кажучи:
21
Пійдїть, запитайте в Господа про мене й про оставших в Ізраїлї, і про Юду що до слів сієї знайденої книги;
бо великий гнїв Господа, що запалав на нас за те, що батьки наші не держали слова Господнього, щоб чинити все написане в сїй книзї.
22
І пійшов Хелкія й ті, що від царя, до Олдани-пророчицї, жінки Шаллума, сина Тавкегата, сина Хасриного, доглядника одеж, - а жила вона на другому кутї Ерусалиму, - й говорили з нею про се.
23
І сказала вона їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлїв: скажіть тому чоловікові, що послав вас до мене:
24
Так говорить Господь: Ось я нашлю пагубу на се місце та на осадників його всї прокляття, написані в книзї, що її читали перед лицем царя Юдейського,
25
За те, що покинули мене й кадили иншим богам, щоб гнївати мене всїма вчинками рук своїх.
І гнїв мій запалає над сим місцем, і не згасне.
26
А цареві Юдейському, пославшому вас запитати в Господа, скажіть так: ось як говорить Господь, Бог Ізрайлїв, про слова, що ти чув:
27
Тим, що помякшило твоє серце, і ти впокорився перед Богом, почувши слова його про се місце й про осадників його, - і ти впокоривсь передо мною, й роздер одежу свою, і плакав передо мною;
то й я вислухав тебе, говорить Господь:
28
От я прилучу тебе до батьків твоїх, і зложать тебе в твоє гробовище в спокої, і не побачиш на свої очі всього того лихолїття, що я нашлю на се місце й на осадників його.
І принесли цареві відповідь.
29
І послав царь, і зібрав усїх старшин із Юдеї та Ерусалиму.
30
І пійшов царь у дім Господень, а з ним усї Юдеї й осадники Ерусалимські, й сьвященники й левіти, і ввесь народ від найбільшого до найменьшого;
і він прочитав їм голосно всї слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
31
І став царь на свойму місцї, і постановив завіт перед лицем Господа, йти в слїд за Господом і держати заповідї його, і обявлення його, й постанови його з усього серця свого й з усієї душі своєї, щоб здїйснити слова завіту, написані в сїй книзї.
32
І звелїв царь ствердити се клятьбою всїм, що знаходились в Ерусалимі і в землї Беняминовій;
і почали осадники Ерусалимські поводитись по завіту Бога, Бога батьків своїх.
33
І повідкидав Йосія всю гидоту з усїх земель, що в синів Ізрайлевих;
і приказав усїм, що знаходились в Ізраїлї, служити Господеві, Богові свойму.
І за ввесь час живоття його не одступали вони від Господа, Бога отцїв своїх.