- 1
- Не користь же менї хвалитись, та перейду до видїння і одкриття Господнього.
- 2
- Я знаю чоловіка в Христї перед чотирнайцятьма лїтами (чи в тїлї, не знаю, чи без тїла, не знаю;
Бог знає), підхопленого аж до третього неба.
- 3
- І знаю такого чоловіка (чи в тїлї, чи без тїла, не знаю;
Бог знає),
- 4
- що був підхоплений у рай, і чув він слова невимовні, що не можна чоловікові промовити.
- 5
- Таким хвалити мусь;
собою ж не хвалити мусь, а тільки немощами моїми.
- 6
- Коли бо я схочу хвалитись, не буду безумний, бо говорити му правду;
та вдержуюсь, щоб хто мене не вважав над те, чим бачить мене або чує що від мене;
- 7
- І, щоб превеликими відкриттями надто не величатись менї, дано менї колючку в тїло, ангела сатану, нехай бє мене в лице, щоб не величав ся.
- 8
- Про него тричі Господа благав я, щоб відступив від мене.
- 9
- Та Він сказав менї: Доволї з тебе благодати моєї, сила бо моя в немощі звершуєть ся.
Найлюбіще ж оце лучче хвалитись менї немощами моїми, щоб вселилась у мене сила Христова.
- 10
- Тим любо менї в немочах, докорах, нуждах, гоненнях, тїснотах за Христа;
коли бо я немочний, тодї я сильний.
- 11
- Я зробивсь безумним хвалячись;
ви мене примусили;
бо треба, щоб я був хвалений од вас;
нїчим бо я негірший од найперших апостолів, хоч я й нїщо.
- 12
- Справдї ознаки апостола стались між вами у всякому терпінню, в ознаках, чудесах і силах.
- 13
- Що бо єсть, чим вас упослїджено перед иншими церквами?
хиба тим, що я сам не був вам важким?
Простїть менї сю кривду.
- 14
- Ось утретє готов я прийти до вас, і не буду важким вам, бо не шукаю вашого, а вас;
бо не дїтям треба для родителїв скарбувати, а родителям для дїтей.
- 15
- Менї ж найлюбіщ буде втрачуватись і втрачувати себе за душі ваші;
хочь вельми вас люблячи, я менше люблений вами.
- 16
- Нехай же буде так, що я не отягчив вас;
та може, бувши хитрим, підступом обдирав вас?
- 17
- Хиба кого посилав я до вас і через него покористувавсь од вас?
- 18
- Ублагав я Тита, й разом з ним послав брата.
Хиба покористувавсь чим од вас Тит?
Чи не тим же духом ходили ми?
не тими ж слїдами?
- 19
- Хиба думаєте знов, що оправдуємось перед вами?
Перед Богом у Христї глаголемо;
усе ж, любі, на ваше збудуваннє.
- 20
- Боюсь бо, щоб инодї прийшовши, не знайшов вас не такими, як хочу, і щоб ви не знайшли мене таким, якого не хочете: щоб инодї (не було) змагання, зависти, досад, сварок, пересудів, нашептів, пихи, безладу;
- 21
- щоб, як прийду знов, не принизив мене Бог мій між вами, і щоб не оплакував многих, що перше згрішили, та й не покаялись у нечистотї, й блудї, й розпустї, що коїли.
|