1
Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2
(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі.
Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.
)
3
Нїякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4
а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тїснотах,
5
в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6
в чистотї, в знанню, в довготерпінню, в добростї, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7
в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8
славою і безчестєм, ганьбою і хвалою;
яко дуросьвіти, та правдиві;
9
яко незнані, та познані;
яко вміраючі, і ось ми живі;
яко карані, та не повбивані;
10
яко сумні, а завсїди веселі;
яко вбогі, многих же збогачуючі;
яко нїчого немаючі, а все держучи.
11
Уста наші відкрились до вас, Коринтяне;
серця наші розпросторились.
12
Не стїснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13
Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.
14
Не ходїть у жадному ярмі з невірними;
яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?
15
Яка ж згода в Христа з Велиялом?
або яка часть вірному з невірним?
16
І яка згода церкви Божої з ідолською?
бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му;
і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.
17
Тим же вийдїть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь;
і я прийму вас,
18
і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.