1
У дванайцятому роцї Ахаза, царя Юдейського, настав Осія Ілиєнко в Самариї царем над Ізрайлем, і царював девять год.
2
І чинив невгодне в очах Господнїх, однак не так як царі Ізраїлські, що були перш його.
3
Проти його виступив Салманассар, царь Ассирийський, і зробивсь Осія підневоленим йому, й платив йому данину.
4
Як постеріг же царь Ассирийський, що Осія зрадливий, (він бо посилав посли до Сигора, царя Египецького, й не платив що року данини цареві Ассирийському), тодї пійшов проти його царь Ассирийський, та й посадив його звязаного в темницї.
5
І вирушив царь Ассирийський проти всієї землї й наступив на Самарию та й держав її в облязї три роки.
6
У девятому роцї Осії здобув царь Ассирийський Самарию та й одвів Ізрайлитян полонянами в Ассирию й поселив їх в Халасї й в Хаборі, при ріцї Гозан, та по Мидийських городах.
7
Бо коли сини Ізрайлеві стали грішити перед Господом, Богом своїм, що визволив їх із потали в Египецького царя Фараона та й вивів із Египту, та починали шанувати инших богів,
8
І починали ходити в установах народів, що їх Господь виганяв зперед синів Ізрайлевих, і в установах царів Ізраїлських, що так само чинили;
9
І стали чинити сини Ізрайлеві речі неправедні перед Господом, Богом їх, та строїли собі висоти по всїх своїх містах, почавши від (пастушої) вартової башти аж до утвердженого городу,
10
І ставляли собі камяні стовпи та Астарти на всякому високому горбі й під усяким тїнистим деревом,
11
Та почали кадити там на всїх висотах, так як народи, що їх Господь проганяв перед ними, й чинили ледачі речі, викликуючи гнїв Господень,
12
І служили ідолам, що про них заповідав Господь: Не чинїте сього;
13
Тодї Господь остерегав Ізраїля й Юду через усї пророки свої, через усякого віщуна, глаголючи: Навернїтесь із ваших ледачих доріг та держіте заповідї мої й устави мої, притьма по закону, що я положив перед вашими батьками, та заповідав вам через слуг моїх, пророків.
14
Але вони не слухали, й бували тугошийими, як їх отцї, що не довіряли Господеві, Богу свойму;
15
І відкинули постанови його, й заповіт його, що він вчинив з отцями їх, і перестороги його, що ними остерегав їх, й пійшли за марнотами й чинили марноти, та наслїдували народи, що жили навкруги, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили;
16
І відрікались усїх заповідей Господа, Бога свого, й поробили собі виливані два телцї, й строїли дуброви, та й падали ниць перед усїм (зорявим) військом небесним, і служили Баалові;
17
І проводили через огонь сини свої й дочки свої, й знахорювали й ворожбитували, та оддавались тому, щоб чинити неправедність перед очима Господнїми й гнївити його.
18
І розгнївився Господь страшно на Ізрайлитян, і відкинув їх від обличчя свого.
Не зісталось нїкого крім поколїння Юдиного.
19
Але й Юда не держав заповідей Господа, Бога свого, а ходив в обичаях Ізрайлитян, як ходили вони.
20
Тож відвернувся Господь від усїх потомків Ізраїля, й впокоряв їх, і видавав їх хижакам на луп, аж вкінцї відкинув їх від лиця свого.
21
Ізрайлитяне одорвались від дому Давидового й зробили царем Еробоама Набатенка.
І довів Еробоам Ізрайлитян до відпаду від Господа й повтягав їх у тяжкі гріхи.
22
І ходили Ізрайлитяне в усїх гріхах Еробоамових, які він чинив;
не відступали від них,
23
Аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як погрожував через усїх слуг своїх, пророків.
От і став перенесений Ізраїль із своєї землї в Ассирию (в неволю) аж по сей день.
24
І попереводив царь Ассирийський людей з Вавилону, з Кути, з Ави, з Емату й Сефарваїму та й оселив намість синів Ізрайлевих по городах Самарийських.
От і посїли вони Самарийську країну та й жили по городах її.
25
Та позаяк вони в перві часи, як почали там жити, не шанували Господа, то наслав на них Господь леви, а ті роздирали їх.
26
І дано знати цареві Ассирийському й сказано: Ті поселяне, що повиводив єси та й оселив по городах Самарийських, не знають закону тамошнього Бога, тим він наслав леви на них, а сї гублять їх, бо вони не знають хвали Бога тієї землї.
27
І повелїв царь Ассирийський так: Відправте туди одного зміж сьвященників, що ви їх звідти повиводили;
нехай пійде й живе там, та навчить їх закону тамошнього Бога.
28
І прийшов один ізміж сьвященників, що вони одвели з Самариї, та й осївсь у Бетелї, й вчив їх, як їм хвалити Господа.
29
Та попри те поробив собі кожний народ власного бога, та й поуставляли в божницях по висотах, що їх построїли були Самарийцї, кожен народ по своїх городах, де вони осїлись:
30
Вавилонцї зробили Суккот-Бенота, а Кутяне зробили Нергала;
Ематяне зробили Ашиму,
31
А Аввії зробили Нибхаза й Тартака, Сефарваїмцї ж палили дїтей своїх ув огнї Адрамелехові та Анамелехові, богам Сефарваїмським.
32
Разом же з тим почитали вони й Господа.
І приставляли кого небудь із серед себе жерцями на висотах, а сї служили службу в божницях по висотах.
33
Господа вони почитали, та й богам своїм служили звичаєм народів, ізміж яких виведено їх.
34
Аж по сей день чинять вони давнїм звичаєм: не бояться Господа й не чинять по установам і по обрядам, та по закону й заповідям, що завітував Господь синам Якова, того, що йому дав імя Ізраїль,
35
Та що з ними вчинив був умову й повелїв їм: Не почитайте нїяких инших богів, і не покланяйтесь їм, і не служіть їм і не жертвуйте їм,
36
А Господа, що вас вивів із землї Египецької великою потугою й простягнутою рукою, - того почитайте, тому покланяйтесь і тому жертвуйте,
37
І встанови й правоту, закон і заповідї, що він написав вам, повнїте по всї днї, а инших богів не почитайте;
38
І завіту, що я вчинив із вами, не забувайте, й не почитайте инших богів,
39
А Господа, Бога вашого, почитайте, а він визволить вас із потали у всїх ворогів ваших.
40
Вони ж не слухали, а чинили по давнїх звичаях своїх.
41
Народи сї почитали Господа, та служили й вирізуваним бовванам своїм.
Та й дїти їх і внуки їх чинять так, як їх батьки чинили, аж по сей день.