1
Того часу, як Господь схотїв взяти Ілию у вихрі на небо, йшов Ілия з Елисеєм із Галгалу.
2
І сказав Ілия до Елисея: Зостанься тут, бо Господь послав мене в Бетель.
Та Елисей відказав: Так певно, як Господь живе, не покину тебе.
От і пійшли вони в Бетель.
3
І повиходили сини (ученики) пророцькі, що були в Бетелї, до Елисея та й кажуть йому: Чи знаєш, що Господь сьогоднї вознесе пана твого над головою твоєю?
Відказав він: І я се знаю;
мовчіть!
4
І рече йому Ілия: Елисею, зостанься тут, бо Господь посилає мене в Ерихон.
Він же відказав: Так певно, як Господь живе, й так вірно, як ти живеш, я не покину тебе.
От і пійшли вони в Ерихон.
5
І повиходили сини пророків, що були в Ерихонї до Елисея, та й промовили до його: Чи знаєш, що Господь сьогоднї вознесе твого пана над головою твоєю?
Відказав він: І я се знаю;
мовчіть!
6
І рече Ілия до його: Зостанься ж тут, бо Господь послав мене на Йордань.
Він же відказує: Так певно, як Господь живе, й як ти живеш, не покину тебе!
От і пійшли вони обидва.
7
Пятьдесять же чоловіка синів пророцьких пійшли на бік та й стояли оддалеки їх, вони ж оба станули над Йорданню.
8
І взяв Ілия гуню свою, згорнув її та й ударив по водї, й розступилась вода на обидва боки, так що вони обидва перейшли по сусї.
9
Як перейшли, промовив Ілия до Елисея: Проси, що тобі вчинити, перш нїж буду взятий від тебе.
Відказав Елисей: Нехай би у менї було удвоє духа, що в тобі.
10
І сказав той: Важкого просиш.
Та коли бачити меш, як я буду взятий від тебе, так воно й станеться;
коли ж не побачиш, то не станеться.
11
Тим часом, як вони в такій розмові йшли далїй, зявилась несподївано поломяна колесниця з поломяними кіньми.
Вони їх розлучили, й понесли Ілию в бурі на небо.
12
Вбачаючи се, Елисей закричав: Батеньку мій, батеньку!
ой колеснице Ізрайлева й візниче його!
Та не бачив його більш.
І вхопив одежу свою та й роздер надвоє.
13
І підняв Ілиїну гуню, що впала з його, й вернувсь та й став на березї Йорданї.
14
І взяв гуню Ілиїну, що з його впала, й вдарив нею по водї, та вода не розступилась.
І сказав він: Де ж є Бог Ілиїн?
І вдарив вдруге по водї, й вона розступилась сюди й туди, й перейшов Елисей.
15
І побачили сини пророків, що були в Ерихонї навпроти, та й промовили: Дух Ілиїн опочив на Елисеї.
І пійшли зустріч йому, й вклонились перед ним до землї;
16
І промовили до його: Ось у нас тут, у твоїх рабів, пятьдесять кріпких мужів;
нехай йдуть та шукають пана твого;
може дух Господень занїс його та покинув на котрій горі, або на якій долинї.
Він же сказав: Не посилайте.
17
Як же вони всиловувались аж надто, сказав він: То посилайте.
І послали вони пятьдесять чоловіка, й шукали три днї, та не знайшли.
18
І вернулись до його, покіль він гаявсь у Ерихонї.
І сказав їм: Чи я ж вам не казав, щоб не ходили?
19
І казали міські люде Елисеєві: Гарний видом сей город, як сам бачиш, добродїю, та вода непогожа, й земля не родить.
20
І промовив він: Принесїть менї нову посудину й вкиньте соли туди.
Як же ж вони принесли,
21
Пійшов він до криничаного жерела, вкинув соли, й рече: Так говорить Господь: Я зробив сю воду здоровою, тепер уже не буде від неї нї смертї, нї невроджаю.
22
Так і зробилась вода погожою по сей день, по слову, що промовив Елисей.
23
Звідти ж пійшов він у Бетель.
Як же він ійшов дорогою, повибігали малі дїти з городу та й сьміялись із його, покликуючи: Ходи лисий, ходи лисий!
24
Він же обернувсь і, побачивши їх, прокляв їх імям Господнїм.
І вийшли дві ведмедицї з гаю та й роздерли сорок і двоє дїтей.
25
Звідти подався він на Кармель-гору, а відсї вернувсь в Самарию.