1
Того часу занедужав Езекія на смерть.
І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко, й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дом твій, бо вмреш, не одужаєш.
2
І повернув він лице своє до стїни й молився Господеві сими словами:
3
Ой Господи!
спогадай же, що я ходив вірно й з щирим серцем перед обличчєм твоїм, і чинив праведне в очах твоїх.
Та й заплакав Езекія в голос.
4
Ісаїя ж не покинув іще середнього переддвірку, аж ось прийшло до його таке слово Господнє:
5
Вернись та промов до Езекії, князя народу мого: Тако глаголе Господь, Бог предка твого Давида: Почув я молитву твою й побачив сльози твої.
Оце ж я оздоровлю тебе: на третий день пійдеш у храм Господень.
6
І прибавлю тобі віку пятнайцять років;
до того вирятую тебе й сей город із потали царя Ассирийського, й захищати му сей город задля себе й задля раба мого, Давида.
7
І сказав Ісаїя: Принесїть вязанку фіґ.
І взяли й приложили на боляк, і він оздоровів.
8
Езекія ж промовив до Ісаїї: Яке ж знамено тому, що Господь оздоровить мене та що на третий день пійду в храм Господень?
9
І відказав Ісаїя: Ось що буде тобі ознакою від Господа, що справдить Господь обіцянку свою: Чи нехай тїнь на десять ступнїв стане дальше, чи нехай на десять ступнїв вернеться?
10
І відповів Езекія: Не трудно пройти їй десять ступнїв наперед, нї!
нехай на десять ступнїв назад вернеться.
11
І взивав пророк Ісаїя до Господа, й завернув він тїнь по ступенях, що на них уже була перейшла на сонцевказові Ахазовому, на десять ступнїв назад.
12
Того часу прислав Беродах Баладан Валаданенко, царь Вавилонський, письма й подарунки Езекії, бо він чув, що Езекія був нездужав.
13
І зрадїв Езекія послами й показав їм склади свої, срібло й золото й пахощі й дорогі мастї й ввесь зброївний дом свій, й все, що в його скарбівнях було: не було нїчого такого, чого б не показав їм Езекія у своїй палатї й у всьому господарстві свойму.
14
І прийшов пророк Ісаїя до царя Езекії, й спитав у його: Що сї люде говорили й звідки прийшли вони до тебе?
І відказав Езекія: Із далекої землї прийшли вони, з Вавилону.
15
Тодї спитав: Що бачили вони в дому твойму?
І відповів Езекія: Бачили все, що є в моїй палатї;
нема нї однієї річи в скарбівнях моїх, якої б я не показав їм.
16
І сказав Ісаїя до Езекії: Вислухай слово Господнє:
17
Прийде час, що все, що є в твоїй палатї й що твої батьки до сього дня збірали, буде перевезено в Вавилон;
нїчого не зостанеться, - глаголе Господь.
18
А з твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, візьмуть, і будуть вони скопцями в палатї царя Вавилонського.
19
Езекія ж промовив до Ісаїї: Слово Господнє, що ти переказав, благе.
І додав: Нехай же буде мир і гаразд у днї мої.
20
Проче про Езекію й про всї його хоробрі дїї, та як він зробив став і водопровід, і провів у город воду, те прописано в лїтописї царів Юдиних.
21
І спочив Езекія з батьками своїми, а син його Манассія став царем намість його.