1
Неєман, гетьман царя Сирийського, був великим чоловіком у свого пана й високо поважаний, бо через його дарував Господь побіду Сирийцям;
і був він чоловік хоробрий, але прокаженний.
2
Раз у походї зайняли Сирийцї дївчинку з землї Ізраїлської в полонь, і вона служила у супруги Неєманової.
3
І сказала вона своїй панї: Ой коли б мій пан та побував у пророка, що в Самариї, той вигоїв би його з прокази.
4
І пійшов він до свого пана та й переказує йому: Так і так говорить служебка, що з землї Ізраїлської.
5
І каже царь Сириський: Ійди, та побувай у його, а я пішлю письмо до царя Ізраїлського.
От і вибрався він і взяв із собою десять талантів срібла, шість тисяч секлів золота й десять перемін одежі;
6
І передав цареві Ізраїлському лист, а в йому стояло: Як прийде сей лист до тебе, так знай, послав я до тебе слугу мого Неємана, щоб ти вигоїв його з прокази.
7
Як прочитав царь Ізраїлський письмо, так роздер на собі одежу та й каже: Хиба ж я Бог, що робить і мертвими й живими, що він менї приказує, вигоїти чоловіка з його прокази?
Тепер вам явно, як він шукає зачепки!
8
Скоро ж довідавсь Елисей, чоловік Божий, що царь Ізраїлський роздер одїж на собі, послав до царя й велїв сказати йому: Нащо роздер єси одїж на собі?
Нехай лиш прийде до мене, так знати мете, що в Ізраїлї є пророк.
9
От і прибув Неєман із кіньми своїми й колесницею перед ворота господи Елисеїної.
10
І вислав Елисей слугу до його й звелїв сказати: Ійди та викупайся сїм раз у Йорданї, так тїло твоє знов посьвіжіє й будеш чистим.
11
Неєман розгнївавсь та й відойшов із словами: А я думав, що він до мене вийде й, приступивши, призове ймя Господа, Бога свого, й доторкнеться рукою своєю прокази та уздоровить мене.
12
Чи то ж ріки Дамаські, Абана та Фарфар не лучші, нїж води в Йорданї?
Хиба ж менї не можна було б викупатись у них та й очиститись?
От і одвернувся й відойшов в гнїві.
13
І приступили слуги його й промовили до його словами: Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити що важке, так хиба ж ти не зробив би?
А надто, коли він тобі сказав: Викупайсь, так будеш чист.
14
І пійшов він та й викупавсь сїм раз у Йорданї, поринаючи, як звелїв чоловік Божий, й осьвіжіло тїло його, як у молодого хлопця, і він очистивсь.
15
І вернувся він із усїма супровідниками своїми до чоловіка Божого, а прибувши, приступив перед його та й каже: Знай, тепер я зрозумів, що нема Бога на всїй землї, тільки в Ізраїлї.
Прийми ж гостинець від слуги твого.
16
Він же каже: Так певно, як живе Господь, що стою в його службі: не прийму нїчого!
І хоч той намагався, щоб узяв, він затявся брати.
17
І сказав Неєман: Коли не хочеш, так нехай менї, слузї твойму, дадуть землї, скілько зможуть повезти два мули, бо твій раб із сього часу не приносити ме нї всепалення, нї иншої жертви нїяким иншим богам, тільки Господеві.
18
Та в одному тільки нехай Господь вибачить кметеві твойму: коли мій пан пійде в Риммонів храм, щоб там помолитись, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припадуземлї в Риммоновому храмі, так нехай Господь вибачить у тому твойму кметеві.
19
Він же рече йому: Йди з упокоєм.
І відїхав той від його, та й уїхав невелику просторонь дороги;
20
Аж ось сказав (собі) слуга Елисея, Божого чоловіка: Ощаджував мій пан сього Сирийця Неємана та й не прийняв того, що він привіз.
Так певно, як живе Господь, мушу наздогнати його та й випрошу що небудь.
21
От і побіг Гієзій нагонця за Неєманом.
Неєман же, постерігши, що він біжить, скочив із колесницї зустріч йому та й питає: Чи все гаразд?
22
Відказав той: Усе.
Послав мене пан мій і звелїв сказати тобі: Саме прийшло до мене з Ефраїмових гір двоє молодиків із синів пророцьких;
тож дай про їх талант срібла та дві переміни одежі.
23
І відказує Неєман: Зроби менї ласку й возьми два таланти!
Та й упросив його й завязав два таланти срібла в два мішки й дві переміни одежі та й оддав те двом слугам своїм, і понесли вони поперед його.
24
Дійшовши ж він до узгірря, узяв (все) од них, сховав у господї й одпустив людей, і вони відійшли.
25
Як же він увійшов до свого пана, спитав Елисей: Звідки, Гієзію?
Він відказав: Твій кміть не виходив нїкуди.
26
Він же рече йому: Хиба дух мій не був при тому, як вернувся назустріч тобі той чоловік із своєї колесницї?
Оце ж ти здобув гроші, й здобув одїж, щоб закупити оливні сади, виноградники, вівцї, воли, раби й рабинї;
27
Але ж і проказа Неєманова вчепиться тебе й твоїх потомків по вічні часи.
І вийшов він од його, побілївши, як снїг, від прокази.