1
Пророк же Елисей покликав одного з учеників пророцьких та й повелїв йому: Підпережи чересла твої, возьми сей олїйний посудок із собою та й іди до Рамоту в Галаадї;
2
Прийшовши туди, відшукай там Егуя Йосафатенка, Намессієнка, й приступи та й вели йому вийти зсеред його товариства та й поведи його в середню сьвітлицю;
3
Тодї візьмеш олїйну посудину та й золлєш йому на голову й скажеш: Так глаголе Господь: Помазав я тебе в царі над Ізраїлем.
Опісля відчини двері та й біжи, не гайся.
4
І пійшов молодик, слуга пророків, у Рамот Галаадський.
5
Як же прийшов туди, седїло саме військове отаманнє;
і каже він: Маю щось тобі сказати, гетьмане.
І спитав Егуй: Кому з усїх нас?
Відказав той: Тобі, гетьмане!
6
І піднявся він і ввійшов у сьвітлицю.
Той же злив йому олїї на голову та й каже: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Помазую тебе царем над Господнїм народом, над Ізраїлем.
7
І вигубиш ти дом Ахабів, пана твого, щоб я помстився за кров слуг моїх, пророків, і за кров усїх рабів Господнїх (погибших) із руки Езабелиної;
8
І вигине ввесь дом Ахабів, і вигублю я в Ахаба й те, що до стїни мочить, і зачинене й покинуте в Ізраїлї;
9
І зроблю я з домом Ахабовим те, що з домом Еробоамовим Набатенковим, і з домом Баасиним Ахієнковим;
10
Езабелю ж їсти муть пси на майданї Езреелському, й нїхто її не поховає.
Тодї відчинив двері й утїк.
11
Як же вернувсь Егуй до слуг пана свого, спитали вони в його: Чи гаразд?
Чого сей несамовитий приходив до тебе?
І відказав їм: Ви ж знаєте чоловіка сього й що він говорить.
12
І кажуть вони: Хитрощі!
Скажи бо нам.
І відказує він: Так і так сказав менї, говорючи: Так глаголе Господь: Помазую тебе царем над Ізраїлем.
13
І взяли вони кожен одежу свою та й вистелили йому престол, і затрубили в трубу й проголосили: Егуй став царем!
14
І вчинив Егуй Йосафатенко, Намессієнко змову проти Йорама.
Йорам же стояв на сторожі з усїми Ізрайлитянами в Рамотї Галаадському проти Азаїла, царя Сирийського;
15
А вернувся був він, щоб вигоюватись в Езреелї з ран, що задали йому Сирийцї, як воював із Азаїлом, царем Сирийським.
Егуй же промовив: Коли се вам любо, не давайте нїкому втекти з городу, щоб подати вість в Езреелї.
16
І сїв Егуй на коня та й поїхав у Езреель, де лежав Йорам, і куди прийшов був Охозія, царь Юдейський, щоб одвідати Йорама.
17
Вартовик же стояв на баштї в Езреелї, й як тільки побачив роту Егуєву, що наближалась, звістив: Я бачу роту.
І повелїв Йорам: Візьми одного кінного та пошли зустріч, щоб спитав: Чи ви з мирним задумом?
18
І поїхав їздець зустріч, та й каже: Так повелїв царь сказати: Чи ви з мирним задумом?
Егуй же відказав: Що тобі до миру?
Зверни та й їдь за мною.
І звістив вартовик та й сказав: Посланець доїхав до них, та не вертається.
19
І послав другого кінного, та й сей, доїхавши до них, сказав: Так питає царь: Чи ви з мирним задумом?
Егуй же відказав: Що тобі до миру?
Заверни та їдь за мною.
20
І звістив сторож, кажучи: Доїхав до них та й не вертається, а їзда схожа на їзду Егуя Намессієнка, бо він жене, мов скажений.
21
І повелїв Йорам запрягати.
І як запрягли колесницю його, виїхав Йорам, царь Ізраїлський, із Охозієм, царем Юдейським, кожен своєю колесницею.
Виїхали ж вони проти його та й зустрілись із ним на ниві Езреелїя Набота.
22
Як побачив Йорам Егуя, спитав: Чи з миром, Егую?
Відказав же сей: Який тут мир, покіль твоя мати Езабель безчесть творить і без кінця відомствує?
23
І повернув Йорам рукою своєю, а втїкаючи, промовив до Охозії: Зрада, Охозію!
24
Та Егуй напяв лука й стрілив Йорамові між плечі, так що стріла пройшла йому крізь серце, й він поваливсь у своїй колесницї,
25
І сказав Егуй гетьманові Бадекарові: Возьми, кинь його на ниву Езреелїя Набота;
згадай бо, як ми вдвох їхали за його батьком Ахабом, і як Господь вирік на його такий засуд:
26
Справдї кров Наботову й кров дїтей його бачив я вчора, говорить Господь, і відплачу тобі на сїй ниві, говорить Господь;
то ж тепер кинь його на ниву, по слову Господньому.
27
Вбачаючи се Охозія, царь Юдин, утїк дорогою до садового будинка.
Егуй же гнався за ним і повелїв: І сього вбийте на возї.
І пострілили його на узгіррю Гур, коло Іблеаму.
І втїк він у Мегиддо та й сконав там.
28
І зложили його слуги його на колесницю та й повезли в Ерусалим, і поховали в його гробовищі коло батьків у Давидовому городї.
29
Ув одинайцятому роцї Йорама Ахабенка настав був Охозія царем над Юдою.
30
Егуй же прибув ув Езреель.
Скоро довідалась Езабель, попідмальовувала собі війки, украсила голову свою та й визирала в вікно.
31
Як же вїздив Егуй у ворота, промовила вона: Чи гаразд Замбрієві, душогубцеві пана свого?
32
Він же позирнув на вікно та й каже: Хто зо мною, хто?
І визирнули до його два чи три скопцї.
33
І приказав він: Скиньте її вниз!
І скинули її вниз.
І побризькала кров з неї мур і конї, й розтоптали вони її.
34
Він же ввійшов, їв і пив;
потім повелїв: Спогляньте на ту проклятущу та й поховайте її, бо вона царська дочка.
35
Як пійшли ж її ховати, не знайшли з неї нїчого, опріч черепа та ніг, та долонь із її рук.
36
І вернувшись, звістили йому;
він же сказав: Таке було слово Господнє, що вирік через слугу свого Тесбія Ілию: На майданї в Езреелї жерти муть пси тїло Езабелине,
37
І буде труп Езабелин на майданї Езреелському неначе гній, так що нїхто не скаже: Се Езабель.