1
У другому році, під такий час, як царі виступають у поход, виправив Давид Йоаба й слуг своїх із ним і всїх Ізрайлитян, і вони побили Аммонїїв і облягли Раббу, тим часом як Давид зостававсь у Ерусалимі.
2
Сталося ж раз вечором, що Давид, уставши з постелї своєї, проходжувавсь по даху своєї царської палати й загледїв з даху молодицю, як вона купалась, а молодиця була собі дуже вродлива.
3
І послав Давид розпитатись, хто тая молодиця?
І сказали йому: Се Бетсаба, Елїямова дочка, а жона Гетїйця Урії.
4
І послав Давид посланцї й повелїв привести її;
і прийшла вона до його, й він пригорнувсь до неї, й вона очистилась од своєї нечистоти, й вернулась до дому.
5
Та й сталась вагітною.
Тодї послала вона звістити Давидові, кажучи: Я завагонїла.
6
І послав Давид до Йоаба: Пришли до мене Гетїя Урію.
І прислав Йоаб Урію до Давида.
7
Як же ввійшов до його Урія, розпитавсь Давид, як ведеся Йоабові й як ведеся військові й як стоять речі в війнї.
8
І каже тодї Давид Урієві: Йди додому та помий собі йоги.
І як вийшов Урія з царської палати, понесено за ним страви царські.
9
Та Урія лїг спати у ворот царської палати з иншими слугами пана свого, й не пійшов додому.
10
Як же звіщено Давидові: Урія не ввійшов у свою господу, поспитав Давид ув Урії: Ти прийшов з дороги, чом не йдеш у свою господу?
11
І відказав Урія Давидові: Скриня Божа й Ізраїль і Юда пробувають у наметах, і пан мій Йоаб і слуги пана мого таборяться в чистому полі, а менї б то пробувати в домівцї, щоб їсти та пити та коло жінки спати?
Клянусь життєм твоїм і життєм душі твоєї, того я не зроблю!
12
І каже Давид Урієві: Можна тобі загаятись тут і сьогоднї, завтра ж відпущу тебе.
От і загаявсь Урія в Ерусалимі того дня до завтра.
13
На другий же ранок закликав його Давид, щоб їв перед ним і пив, та й упоїв його.
Однакже ввечері вийшов він спати на своїй постелї між слугами пана свого, у свою ж господу не пійшов.
14
Другого дня пише Давид лист Йоабові та посилає Урією.
15
А в листї прописує таке: Поставте Урію у кипучому бою спереду, та й відступітесь від його, так щоб його вбито.
16
От і поставив Йоаб Урію, облягаючи місто, на такому місцї, де знав, що там стояли люде хоробрі.
17
І як ударили з города на Йоаба, полягло скілька військових слуг Давидових, та знайшов там смерть і Гетїй Урія.
18
І послав Йоаб і з'ясував Давидові увесь перебіг бою;
19
Та й дав посланцеві такий наказ: Як розкажеш цареві про всю ходу бою до кінця,
20
А царь закипить і спитає: Чого ви так зблизька напирали на город?
Хиба не знали, що вони з муру метати муть?
21
Хто бо вбив Абимелеха Еробааленка?
Чи не баба ж у Тебезї скинула верхнього каменя жорнового на його й він знайшов там смерть?
Чого ж ви так близько підходили до муру?
то ти промов: Й твій слуга Урія Гетїй, полїг там.
22
І пійшов посланець, і як прийшов, з'ясував Давидові все, що наказав йому Йоаб, се б то про всю ходу бою.
23
І каже посланець Давидові: Ті люде переважили нас;
вони вийшли проти нас у чисте поле;
тодї мусїли ми напирати на них аж до міської брами;
24
Та з муру стали стріляти стрелцї на рабів твоїх, так що полягли деякі з слуг твоїх, а вмер також і слуга твій Урія Гетїй.
25
І каже Давид посланцеві: Скажи так Йоабові: Не журись, бо меч пожерає то сього то того;
бий сьміливо на город і зруйнуй його, та так підійми йому духа.
26
Довідавшись Урієва жінка, що чоловік її Урія полїг, оплакувала свого супруга.
27
Як же минув час плачу, послав Давид і приведено її в палату його, й стала вона йому жоною, й вродила йому сина.
І було те, що вчинив Давид, не до вподоби Господеві.