1
Після сього поспитав Давид у Господа: Чи йти менї в яке місто Юдине?
І відказав йому Господь: Ійди.
І спитав Давид: Куди йти?
А Господь відказав: У Геброн.
2
От і двинув туди Давид з обома женами своїми, Ахиноамою з Езрееля та з Абигеєю, жінкою Кармелїя Набала.
3
І людей, що були з ним, привів Давид, кожного з його родиною, й поосїдались вони по містечках коло Геброна.
4
І прийшли мужі Юдині та й помазали там Давида царем над Юдиним домом.
5
Переказано ж було Давидові, що мужі з Явиса Галаадського поховали Саула.
6
І вислав Давид посли до мужів Явиських у Галаад, сказати їм: Бувайте благословенні від Господа за те, що так любовно послужили Саулові, панові вашому, й його поховали!
7
Нехай й Господь відплатить вам прихильність і щирість;
але й я виявлю вам ласку за те, що ви вчинили.
8
Тільки бувайте сьміливі й покажіте себе мужами хоробрими.
Бо Саул, ваш пан, умер, а дом Юдин помазав мене царем над собою.
9
Абенир же Ниренко, Саулів гетьман, узяв Саулового сина Евостея, привів його в Маханаїм,
10
Та й зробив його царем над Галаадом і Ашуром, над Езреелем, Ефраїмом, Бенямином і всїм Ізраїлем.
11
Сорок лїт віку було Сауловому синові Евостейові, як став він царем над Ізраїлем, а два годи він царював.
Тільки дом Юдин держався Давида.
12
Царювання Давидового в Гебронї над Юдиним домом було всього сїм год і шість місяцїв.
13
І виступив Абенир Ниренко з слугами Евостея, сина Саулового, з Маханаїма в Габаон.
14
Так само двинув й Йоаб, син Саруї, з людьми Давидовими і зустрілись вони коло ставу Габаонського, і засїли одні по сїм боцї, а другі по тім боцї ставу.
15
І каже Абенир Йоабові: Нехай наші молодцї пограються перед нами.
І каже Йоаб: Добре.
16
От і повставали й повиходили дванайцять з Бенямина, зі сторони Саулового сина Евостея, а дванайцять людей Давидових.
17
Кожен з них ухопив свого противника за чуба й встромив йому меча в бік, і всї вони разом полягли.
І прозвано те місце Полем силачів, що в Габаонї.
18
Сим робом закипіла того дня тяжка битва, та люде Давидові побили Абенира й людей його.
19
А були там і три сини Саруїні: Йоаб, Авесса та Асаїл.
Асаїл же був легконогий як дика коза в полі.
20
От і метнувсь Асаїл слїдом за Абениром і вганяв за ним, не звертаючи нї праворуч, нї лїворуч.
21
Озирнеться ж Абенир та й каже: Се ти Асаїле?
Відказує той: Я.
22
І каже йому Абенир: Зверни ж хоч праворуч, хоч лїворуч та кинься на кого з людей, та й візьми його зброю.
Асаїл же затявсь не покинути його.
23
Крикне тодї Абенир ще раз на Асаїла: Відчепись від мене, щоб я не мусїв прибити тебе до землї, а тодї як я твойму братові Йоабові погляну ув очі?
24
Як же той затявсь і тодї відчепитись, обернув Абенир списа й пропоров його наскрізь, і де він стояв, там і вмер на місцї.
Кожен хто проходив через те місце, де поваливсь Асаїл мертвим, зупинявся.
25
Йоаб же й Авесса уганяли за Абениром.
Як заходило сонце, дойшли вони до горба Амма, навпроти Гіаха, що лежить на дорозї в пустиню Гаваонську.
26
Беняминїї ж зібрались округ Абенира і скупились у замкнуту купу та й стали на верху одного горба,
27
Озветься тепер Абенир до Йоаба: Чи тож до віку має жерти меч?
Хиба не знаєш, яке з того лихо скоїться?
І докіль того буде, що ти не навчиш людей, щоб вони за братами не вганяли?
28
І відказав Йоаб: Так певно, як жив Господь!
Коли б ти так сказав рано, то всї люде перестали б були за своїми братами вганяти.
29
І звелїв Йоаб затрубити в трубу, і ввесь люд зупинився, покинув гонитьбу за Ізраїлем, і побій застановився.
30
І йшов Абенир із людьми своїми рівниною всю ніч, і перейшли Йордань, пройшли ввесь Битрон та й прийшли так у Маханаїм.
31
Йоаб же, покинувши гонитьбу за Абениром, позбірав увесь люд свій, і не доставало з слуг Давидових девятнайцять чоловіка, окрім Асаїла.
32
Люде ж Давидові побили Беняминїїв і людей Абенирових, а погибло їх триста шістьдесять чоловіка.
33
Асаїла ж взяли й поховали в батьківському гробовищі, що в Бетлеємі.
Йоаб ійшов із людьми своїми всю ніч, а до сьвіта прибув в Геброн.