1
Був там якось чоловік негодяй, Беняминїй, на ймя Себа Бихриєнко.
Сей затрубив у трубу та й кликнув: Нема нам нїякої спільностї з Давидом анї долї в синї Ессейовому.
Рушаймо по домах, Ізрайлитяне!
2
І відпали всї Ізрайлитяне від Давида до Себи Бихриєнка;
навпаки ж Юдеї остались при цареві свойму від Йорданї аж до Ерусалиму.
3
Вернувши Давид у Ерусалим до своєї палати, повелїв перевести десять наліжниць, що покинув доглядати палату, ув окремнїй будинок і там обмислив їх усячиною, однак не пригортавсь до їх.
Так і жили вони замкнені до своєї смертї вдовицями.
4
Тодї повелїв царь Амазї: Поскликай до мене Юдеїв в три днї;
стань і сам передо мною тут.
5
І пустивсь Амаз в дорогу скликати Юдеїв.
Як загаявся ж довше, нїж йому призначено,
6
Рече Давид Авессї: Оце Себа Бихриєнко доведе нас до лихої години, гірш Абессалома.
Возьми людей твого пана та й жени за ним, щоб не опанував утвердженого якого города та не уйшов нам.
7
От і пійшли з ним люде Йоабові, й всї хелетеї й фелетеї і всї хоробрі.
І рушили вони з Ерусалиму, наздоганяючи Себу Бихриєнка.
8
Як були вони коло величезного каменя, показавсь перед ними Амаз.
Йоаб же був одягнений в тїсну воїнську одежу та й приперезаний мечем, що висїв у його при боцї, та легко в піхву входив і з неї виходив.
9
І промовив Йоаб до Амаза: Здоров, брате!
Та й узяв Йоаб правою рукою Амазу за бороду, щоб його поцїлувати.
10
Амаза ж не постеріг меча у Йоаба, а той пхнув його в черево, так що утроба з його випала на землю, й не повторяв уже удару, й той умер.
Тепер кинувсь Йоаб і брат його Абесса нагонця за Себою Бихриєнком.
11
Один же з Йоабового війська став і покликував: Хто держиться Йоаба й хто за Давида, рушай за Йоабом!
12
Амаз же скровавлений лежав на дорозї, й бачивши той, що всї люде зупиняються над ним, одволїк Амазу з дороги на поле та й накинув його одежиною, щоб проходячі не зупинялись над ним.
13
Як одволочено його з дороги, то ввесь люд простував слїдом за Йоабом, щоб наздоганяти Себу Бихриєнка.
14
Він же пройшов по всїх поколїннях Ізрайлевих аж до Абел-Бет-Мааха й через цїлий Берим, і всї добірні мужі збірались і йшли за ним.
15
І прийшли вони й облягли його в Абел-Бет-Маасї, й насипали проти городу вал, і підступали під мур, і всї люде, що були при Йоабові, взяли розбивати мур.
16
Аж ось крикнула одна мудра женщина з муру міського: Слухайте!
слухайте!
Скажіть Йоабові: Ійди сюди, я перемовлюсь із тобою!
17
Як же він прийшов, питає женщина: Ти Йоаб?
І каже він: Я.
І каже вона йому: Вислухай слова раби твоєї.
І відказав: Слухаю.
18
І промовила вона так: У давні давна була така приповідка: хто хоче питати, нехай питає ув Абелї, й так чинено.
19
Я з мирних, вірних (міст) в Ізраїлї, а ти хочеш зруйнувати город, матїр городів ув Ізраїлї.
На що руйнуєш наслїддє Господнє?
20
І відказав Йоаб: Далеке се від мене.
Не хочу я нї руйнувати, нї бурити!
21
Ось в чому річ: один чоловік із гори Ефраїмової, на ймя Себа, син Бихрів, зняв руку на царя Давида.
Видайте менї його, а я відступлю від города.
І промовила женщина до Йоаба: Зараз перекинуть голову його тобі через мур.
22
Тодї пійшла вона з своїм мудрим словом перед народ.
І відтяли голову Себі Бихриєнкові, та й кинули Йоабові.
Тодї звелїв він затрубити в труби, й усе військо відступило від города та й розійшлося по своїм шатрам, а Йоаб вернувсь до царя в Ерусалим.
23
І поставлено Йоаба над усїм військом Ізрайлевим, а Банею Йодаєнка над хелетеями й над фелетеями;
24
Адорама над поборами, а Йосафата, сина Ахилудового, дїєписцем;
25
Суса був царським писарем;
Садок та Абіятар були сьвященниками;
26
Також Іра Яритїй був сьвященником у Давида.