1
І запалав ізнов Господень гнїв на Ізраїля, й побудив Давида розказати: Йди, перелїчи Ізраїля й Юду:
2
І повелїв царь воєводї Йоабові: Пройди по всїм поколїнням Ізрайлевим од Дана та й до Берсаби й перелїчіть народ, щоб менї знати лїк народу.
3
І відказав Йоаб цареві: Господь, Бог твій, нехай ще стільки намножить народу, скілько його є, та ще й сто разів стільки, а добродїй мій й царь нехай дожиє сього;
та на що й про що захотїлось сього мойму добродїєві й цареві?
4
Та мусїв Йоаб з отаманнєм чинити по царському наказові.
От і пійшов Йоаб із отаманнєм від царя, щоб складати перелїк народу Ізраїльського.
5
І перейшли вони Йордань та й роспочали рахубу в Ароері по правому боцї города, що стоїть посеред долини Гадової по дорозї Язеру;
6
Тодї прибули в Галаад та й пройшли до землї Тахтим-Годші, й прибули в Дан-Яан і обійшли Сидон;
7
І прибули в замок Тирський й в усї городи Хивіїв і Канаанїїв, і вийшли на полуднє Юдеї в Бирсабію;
8
Пройшовши так по всьому царству, прийшли через девять місяцїв і двайцять день в Ерусалим.
9
І подав Йоаб цареві перелїк, що зроблено при переглядї народу, й налїчено Ізрайлитян вісїм сот тисяч мужів сильних і спосібних до війни, а Юдеїв пятьсот тисяч.
10
Та вдарила Давида совість після того, як він звелїв перелїчити люд.
І промовив Давид до Господа: Тяжко провинив я тим, що вчинив тепер, але молю тебе, Господи, прости гріх раба твого, бо я вельми (збуяв) нерозумно вчинив.
11
Як же тепер встав Давид другого дня вранцї, прийшло слово Господнє до пророка Гада, прозори Давидового;
12
Ійди й скажи Давидові: Так глаголе Господь: Кладу перед тобою три речі;
вибери одну, щоб я скарав тебе.
13
І прийшов до Давида Гад, сповістив його про се й рече йому: Вибирай, чи має бути в твоїй землї через сїм років голоднеча, чи щоб ти три місяцї втїкав од ворогів твоїх, а вони вганяли за тобою, чи нехай через три днї морова пошесть буде в твоїй землї?
Оце ж надумуйсь та й дивись, що маю сказати тому, хто мене послав.
14
І відказує Давид Гадові: Дуже менї тяжко, але нехай впаду я в руки Господнї, милосердє бо його велике;
людям же в руки впасти не хочу.
15
І послав Господь морову пошесть на Ізрайлитян від досьвітку аж по назначений час;
і померло люду від Дану до Берсабії сїмдесять тисяч чоловіка.
16
Як простяг же ангел руку свою на Ерусалим, щоб вигубити його, зжалївсь Господь над нуждою та й повелїв ангелові, що вигублював люд: Годї!
одведи руку твою.
Ангел же Господень був саме тодї на тоцї в Евузія Орни.
17
Вбачаючи же Давид, як ангел побиває народ, благав Господа, промовляючи: Я провинив, я (пастирь) вчинив переступ, се ж вівцї - чим вони винні?
Оберни ж руку твою проти мене й дому мого!
18
І прийшов того дня до Давида Гад і рече йому: Йди, спорудь Господеві жертівника на тоцї в Евузія Орни.
19
І пійшов Давид по слову Гадовому, як повелїв Господь.
20
Споглянувши ж Орна й побачивши, що царь із двором своїм простує до його, вийшов і вклонився перед царем лицем до землї.
21
Питає тодї Орна: Чого йде добродїй й царь мій до раба свого?
І відказав Давид: Щоб купити в тебе гумно, й спорудити жертівника Господеві, й так одвернути пошесть від люду.
22
І каже тодї Орна Давидові: Нехай мій добродїй й царь візьме що хоче та й принесе жертву.
Ось воли на всепаленнє, й вози й ярма волові на дрова.
23
Се все дає, мій царю, Орна цареві, а Господь, Бог твій, нехай прийме обіт твій.
24
Однак же царь відказав Орнї: Нї, я куплю в тебе за гроші, й не хочу приносити Господеві всепаленнє, що менї досталось дармо.
От і купив Давид гумно, й воли за пятьдесять срібних секлів.
25
І спорудив там Давид Господеві жертівника й принїс всепаленнє й мирну жертву.
І Господь змилосердився над країною, та й одвернув погубу від Ізраїля.