1
І поспитав одного разу Давид: Чи не зосталось кого небудь із дому Саулового?
Я б змилосердивсь до нього задля Йонатана.
2
Був же в Сауловій родинї один урядник, на ймя Сиба;
й покликали його до Давида, й питає в його царь: Чи ти Сиба?
І відказує той: Я, твій раб.
3
І питає царь: Чи нема ще кого з дому Саулового, щоб я змилосердивсь над ним побожеськи?
І відказує Сиба цареві: Є ще син Йонатанів тут, кульгавий.
4
І питає в його царь: Де ж він?
І відказує Сиба цареві: Пробуває в домі Махировому Аммієленковому, в Лодебарі.
5
І послав цар Давид і повелїв забрати його з Лодебару, з дому Махирового Аммієленкового.
6
Приступивши ж перед Давида Мемфівостей Йонатаненко, Сауленко, упав ниць і поклонивсь.
І рече Давид: Мемфівостею!
І відказує він: Ось раб твій!
7
І рече до його Давид: Не бійся;
хочу я змилосердитись до тебе задля твого батька Йонатана і вернути тобі всї поля твого дїда Саула й ти їсти меш хлїб по всяк час у мойого стола.
8
І вклонивсь він та й каже: Що таке раб твій, щоб тобі журитись таким здохлим псом, як я?
9
Озвався ж царь до Саулового слуги Сиби й каже: Все що належало Саулові й родинї його, надїляю синові пана твого,
10
І ти маєш порати йому землю вкупі з твоїми синами й твоїми рабами, й достачати, щоб син твого пана мав харчі достатком, і Мемфівостей, син пана твого, щодня їсти ме у мого стола.
У Сиби ж було пятнайцять синів і двайцятеро рабів.
11
І відказав Сиба цареві: Як повелїв мій пан, царь, рабові свойму, так раб твій й чинити ме.
І трапезував Мемфівостей за Давидовим столом, як би й син царський.
1
12
А був у Мемфівостея син малолїтний, на ймя Миха.
Усї ж, хто жив у Сибиному дому, були раби Мемфівостея.
13
І жив Мемфівостей в Ерусалимі, бо він раз-ураз трапезував за царським столом.
А був він кульгавий на обі ноги.