- 1
- Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
- 2
- аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
- 3
- перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках;
і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
- 4
- і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
- 5
- Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
- 6
- Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
- 7
- Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
- 8
- А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас;
і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
- 9
- І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
- 10
- І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
- 11
- котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо?
Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
- 12
- Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
- 13
- І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
- 14
- Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню - з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
- 15
- І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
- 16
- Мужі брати!
треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
- 17
- Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
- 18
- Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
- 19
- І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
- 20
- Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.
- 21
- Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
- 22
- почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
- 23
- І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
- 24
- І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
- 25
- приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
- 26
- І кинули жереб про них;
і впав жереб на Маттія;
і прилучено його до дванайцяти апостолів.
|